Новости
  • Тренировка у Guillaume Lorentz, Париж, Франция

    Тренировка у Guillaume Lorentz, Париж, Франция

    Наша ученица Настя Цехмейструк, отдохнув в Париже, совместила приятное с еще более... 
    Читать полностью

  • Adrenaline фестиваль, Киев

    Adrenaline фестиваль, Киев

    6 октября в Киеве прошел фестиваль Adrenaline, который представлял собой отборочный тур... 
    Читать полностью

  • Melpo Melz

    Melpo Melz

    Шведская танцовщица и исполнительница дансхолла  Читать полностью →

Включення видання до переліку ВАК: порядок, критерії

  1. Рецензування як обов'язковий атрибут наукової періодики.
  2. Про нові правила формування Переліку ВАК.
  3. I. Достатньою умовою є входження журналу в одну з міжнародних баз цитування:
  4. II.К необхідним умовам включення періодичних наукових видань належать такі:

Одним з основних джерел наукової інформації є наукові періодичні друковані або електронні видання. Зазвичай ці журнали бувають рецензувати, тобто перед публікацією вони проходять експертну оцінку фахівцями в цій галузі науки. Це повинно допомогти уникнути різного роду наукових і методологічних промахів і недобросовісної інформації в опублікованих статтях.

Це повинно допомогти уникнути різного роду наукових і методологічних промахів і недобросовісної інформації в опублікованих статтях

Рецензування як обов'язковий атрибут наукової періодики.

На жаль, вимога рецензування наукової літератури не завжди виконується видавництвами сумлінно. Зрозуміло, що відсутність нормального інституту рецензування різко знижує якість наукових публікацій. Але оскільки обов'язковою вимогою ВАК є публікація результатів кандидатських та докторських дисертацій в рецензованих журналах , То в нинішніх умовах єдиним регулятором і контролюючим органом добросовісної діяльності видавництв і авторів статей за визначенням має бути ВАК.

Незалежне рецензування наукового видання є гарантією об'єктивного підходу, проте в умовах великої роз'єднаності наукових співтовариств завдання це представляється досить важко вирішуваною. Включення журналу до переліку ВАК може послужити додатковим стимулом в її вирішенні.

У західних країнах запрошення солідних журналів провідних вчених і фахівців до рецензування рукописів, що надійшли до редакції, сприймається як почесний обов'язок і, як правило, не підлягає оплаті. Широко застосовується система подвійного «сліпого рецензування» і напрямок на повторне рецензування в разі наявних сумнівів у редакції. Тому терміни рецензування часто затягуються, а якщо взяти до уваги «роботу над помилками» автора, то мова може йти про рік, а то й про два роки. Це свідчить про ту увагу, яку приділяють керівництво видань до якості публікованих статей і до свого авторитету.

Один з найпоширеніших недоліків у вітчизняних виданнях - це так зване авторецензірованіе. Йдеться про часто зустрічається практиці журналів, коли від автора вимагають разом зі статтею рецензію. Причому форма рецензії може бути різною. Це може бути відгук наукового керівника, рекомендація кафедри, відгук фахівця за профілем статті.

Інший недолік - масові некоректні запозичення, просто звані плагіатом. Так, з 30 тисяч перевірених «Діссернетом» статей майже 1400 викриті у плагіаті. До того ж члени редколегій журналів часто бувають замішані в захисті «липових» дисертацій.

Найпоширеніша форма шахрайства на цій ниві, множинні публікації - це коли одна і та ж стаття з невеликими змінами в назві або в змісті розсилається в різні видання. Практикується фіктивне авторство, коли один і той же текст має авторський колектив з різними співавторами. Якщо до цього додати високі показники накрутки цитування, особливо в «сміттєвих журналах», за рахунок взаємного цитування, самоцитування в обсягах, що значно перевищують всі зарубіжні показники, махінації з бібліографічними списками, що не мають відношення до тексту публікації, то враження складається досить нерадісне.

За останні два десятиліття кількість наукових журналів зросла багаторазово. І це при загальному зниженні якості публікацій, особливо в гуманітарних науках. У всьому світі, а зараз і в нашій країні теж питання якості наукових журналів визначаються в першу чергу по бібліометрична показниками ( імпакт-фактор і індекс Хірша ). Але і вони без сумлінного наукового рецензування не в змозі дати об'єктивну характеристику виданню.

Про нові правила формування Переліку ВАК.

Про розуміння важливості і серйозності цієї проблеми у вітчизняній науці можна судити по яких вживає зусиллям в реорганізації видавничої діяльності. Мабуть, один з головних питань відноситься до формування Переліку ВАК, який зараз складається з двох частин. Перша частина - це російські рецензуються видання, індексовані в міжнародних базах цитування, до яких не застосовуються вимоги ВАК. Друга частина - це вітчизняні журнали російських видавництв, які, за рідкісним винятком, зобов'язані виконувати ці вимоги.

Включення до переліку ВАК проводиться за наступними критеріями:

I. Достатньою умовою є входження журналу в одну з міжнародних баз цитування:

  • Web of Science,
  • Scopus,
  • Web of Knowledge,
  • PubMed,
  • Mathematics,
  • Chemical Abstracts,
  • Springer,
  • GeoRef.

II.К необхідним умовам включення періодичних наукових видань належать такі:

  1. Заява редакції видання, з підписами всіх членів редколегії в Міносвіти РФ.
  2. Інститут рецензування з пред'явленням рецензій на вимогу авторам статей та експертам ВАК.
  3. Мережева версія в інтернеті з анотаціями статей, ключовими словами та відомостями про авторів.
  4. Інформація про публікації надається в РИНЦ.
  5. Обов'язкове розміщення на сайті складу редколегії із зазначенням наукових ступенів і вчених звань.
  6. Місце роботи авторів з контактною інформацією.
  7. Періодичність видання (не менше 8 випусків на 2 роки).
  8. Пристатейні бібліографічні списки.
  9. Ключові слова до кожної статті.

10.Соблюденіе правил подання рукописів.

11.Отсутствіе оплати рукописів аспірантами.

12.Мотівірованний відмову автору в публікації при достатніх підставах (копії рецензування).

13.Налічіе ISSN.

14.Указаніе підписаного поштового індексу.

Що стосується першої частини, то зі списку вилучені дві бази: AGRIS і Astrophysics Data System. Видалення останньої було продиктовано тим, що вона включена в базу Web of Science і її залишення в цьому списку вже не мало сенсу. А ось з «Агріс» все було складніше. Справа в тому, що це єдина база, яка індексує не тільки журнали, але й окремі статті. І природно, що немає ніякого резону індексувати журнал погану якість базі даних з переліку ВАК тільки на тій підставі, що в них розміщені проіндексовані в цій базі статті. Цим шляхом до переліку потрапило чимало несумлінних журналів. Справа дійшла до того, що в базу «Агріс» записувалися всі кому не лінь. Саме для того, щоб ліквідувати цей порядок включення її прибрали зі списку.

Друга частина списку складається відповідно до нових правил Міністерства освіти та науки щодо формування переліку, згідно з якими в нього будуть включатися видання за рекомендацією ВАК за умови виконання всіх перерахованих вимог. Визначати це відповідність доручено експертним радам ВАК. Регулярне оновлення переліку гарантує всім порушили критерії включення в нього повторне включення журналу в список (з урахуванням змін по наказом від 12 лютого 2018 ).

Дансхолл джем в «Помаде»

3 ноября, в четверг, приглашаем всех на танцевальную вечеринку, в рамках которой пройдет Дансхолл Джем!

Клуб Помада: ул. Заньковецкой, 6
Вход: 40 грн.

  • 22 апреля намечается Dancehall Party в Штанах!
    22 апреля намечается Dancehall Party в Штанах!

    Приглашаем всех-всех-всех на зажигательную вечеринку «More... 
    Читать полностью