Будівля Академії наук

Будівля Академії наук на університетській набережній (Будинок №5) побудовано відповідно до проекту планування Василівського острова 1767 року. Спочатку передбачалося, що воно буде повторювати вигляд будинку, що знаходиться по іншу сторону від Кунсткамери - палац Параски Федорівни. Таким чином на березі Неви мала виникнути архітектурна композиція з будівлі Кунсткамери в центрі і двох однакових бічних корпусів. Однак, відразу після затвердження проекту реалізувати його не вдалося.

Ділянка на захід від Кунсткамери був переданий Академії наук в 1783 році. Тоді ж архітектор Джакомо Кваренгі створив відповідний проект, який почав реалізовуватися вже в серпні. Начорно будинок був готовий до 1787 році.

Побудоване Кваренги будівля Академії наук стало символом класичного стилю в архітектурі Санкт-Петербурга. Довжина його фасаду 100,97 метра.

Пізніше тривала обробка приміщень. В "Описі столичного граду С.-Петербурга" І. Г. Георгі, виданому в 1797 році, про будівлю Академії наук говориться:

"Хоча оне нині ще всередині не зовсім оброблено, однак поміщені вже в нім академічна канцелярія, книжкова крамниця, книжкові магазини, інструментальна, словолитная і слюсарна палати і багато число майстрових людей, до цією палатам належать". [Цит. по: 2, с. 50]

Внутрішнє планування та оздоблення конференц-залу створені архітектором А. Порто. Стіни конференц-залу прикрашені широким фризом роботи скульптора К. Гофферта. Внутрішнє облаштування будівлі Академії наук завершилося лише до сторічного ювілею цієї наукової установи, тобто до 1824 року. До цього часу тут розмістилися конференц-зал, кімнати комітету правління, фізичний кабінет, квартири академіків і службовців академії, газетна експедиція і інші служби.

З цією будівлею була пов'язана діяльність таких вчених як П. Л. Чебишев, М. В. Остроградський, А. М. Бутлеров, І. П. Павлов, А. П. Карпінський, А. Н. Крилов.

У 1826 році був затверджений проект забудови кварталу за будівлею на набережній. Тут до 1831 року побудували музейний флігель Академії наук (Біржовий проїзд, будинок №2). У 1828 році в будівлю Академії наук з Кунсткамери перевели Фізичний кабінет, перетворений на початку ХХ століття в Фізичну лабораторію. На базі цієї лабораторії, Математичного кабінету і Сейсмічної комісії в 1921 році був утворений Фізико-математичний інститут. Він був переведений до Москви в 1934 році слідом за Академією наук.

Поступово в вигляд будинку Академії наук вносилися зміни. Так в 1870 році цеглою була закладена двері в цоколі, ведуча з набережної в перший поверх. У 1881 році зроблена за малюнком Кваренги дерев'яна огорожа між колонами портика і на спусках парадних сходів була замінена металевими гратами. [2, с. 101]

Малий конференц-зал будівлі Академії наук пов'язаний з діяльністю В. І. Леніна. Тут в весняну та осінню сесії 1891 року його здавав іспити на юридичному факультеті Петербурзького університету. Кілька приміщень в 1913-1922 роках тут займав "Пушкінський дім".

При підготовці до святкування 200-річного ювілею Академії наук в 1925 році на верхньому майданчику парадних сходів була поміщена мозаїчна картина "Полтавська баталія", створена Ломоносовим в 1764 році. Під час Великої Вітчизняної війни для захисту від можливого попадання бомби мозаїка була заклеєна марлею і закладена цегляною стіною. Розкрили її в жовтні 1944 року. [2, с. 122]

У 1934 році Президія Академії наук СРСР перевели в Москву, тут залишили архів і бібліотеку, Ленінградський науковий центр НДІ СРСР. У будівлі на березі Неви в 1930-х роках працював Інститут мови і мислення імені М. Я. Марра. З 1937 по 1945 рік тут знаходилася квартира математика і кораблебудівника А. Н. Крилова.

Довгий час в будівлі Академії наук знаходилося Адміністративно-господарське управління ленінградських установ АН СРСР. У Музейному флігелі в 1950-1960-х роках працював Інститут теоретичної астрономії АН СРСР. В даний час тут працює видавництво "Наука", НДІ історії природознавства і техніки, поліклініка. На цоколі будівлі укріплена мармурова дошка, що показує підйом рівня води в Неві під час повені 1924 року.