Новости
  • Тренировка у Guillaume Lorentz, Париж, Франция

    Тренировка у Guillaume Lorentz, Париж, Франция

    Наша ученица Настя Цехмейструк, отдохнув в Париже, совместила приятное с еще более... 
    Читать полностью

  • Adrenaline фестиваль, Киев

    Adrenaline фестиваль, Киев

    6 октября в Киеве прошел фестиваль Adrenaline, который представлял собой отборочный тур... 
    Читать полностью

  • Melpo Melz

    Melpo Melz

    Шведская танцовщица и исполнительница дансхолла  Читать полностью →

Фридерике Мешель: "Наївно думати, що в Німеччині гроші на культурні проекти течуть рікою"

  1. Орфографічна помилка в тексті:

20 вересня 2016, 14:12 Переглядів:

Напередодні гастрольного туру вистави "Депеш Мод" - спільної роботи німецького режисера і української трупи - його куратор, референт з питань культурних програм Goethe-Institut в Україні Фридерике Мёшель, розповіла, як вдалося втілити авангардну постановку в традиційному харківському театрі.

"Депеш Мод" був поставлений рік тому на сцені Харківського театру для дітей та юнацтва. З чого почалася спільна робота німецького режисера Маркуса Бартлі і української трупи над виставою?

У 2010 році Бартл написав сценарій за мотивами роману Сергія Жадана «Депеш Мод» і поставив у ній п'єсу в Ландсгутском земельній театрі Нижньої Баварії. Тоді ж народилася ідея привезти спектакль на батьківщину, до Харкова, де розгортаються події книги. У 2014 році Goethe-Institut підтримав цю ініціативу. Так Маркус Бартлі і художник по костюмах Філіп Кіфер приїхали в Україну і вперше зустрілися з харківським режисером Олександром Ковшун. Ковшун відразу ж запропонував поставити спектакль на сцені харківського ТЮГу. Директор театру Андрій Гапановіч прийшов в повний захват від цього плану.

Наскільки складно було знайти спільну мову німецькому режисеру Маркусу Бартлі з українськими акторами?

Уявіть двох німецьких культурних діячів, які майже не говорять по-російськи, і акторів, які зовсім не знають німецької мови. І незважаючи на це через два місяці їм вдається поставити спектакль. Запорука успіху був не в приглашенном перекладача, а в тому, що актори і режисер були на одній хвилі. Директор ТЮГу Андрій Гапановіч давно виношував ідею модернізації театру - "Депеш Мод" ідеально підходив під цей задум. Тому на майданчику панувала атмосфера загальної захопленості, довіри і натхнення. Було ясно, що "Депеш Мод" чекає успіх. І ми не помилилися в прогнозах: за місяць до прем'єри всі квитки на виставу були продані, і з такими аншлагами він йшов в Харкові рік, перш ніж відправитися в свої перші гастролі по Україні. Наскільки мені відомо, вже сьогодні немає квитків на прем'єру "Депеш Мод" в Києві, майже все продано і у Львові, і в Одесі.

Напередодні гастролей спектаклю, що розповідає історію трьох молодих людей на тлі розпаду Радянського Союзу, в соціальній мережі був запущений флешмоб # вспоміная90е. Лідери думок діляться своїми історіями про непрості 90-х. А яким цей час залишилося у вашій пам'яті?

Я народилася і виросла в Західній Німеччині. Той період запам'ятався як радісне полегшення від закінчення холодної війни. Довгі роки ми жили в страху, а в 90-е з'явилося відчуття, що великі світові проблеми вирішилися. З'явилася можливість запрошувати студентів по обміну з країн колишнього Радянського Союзу, зустрітися з ними і переконатися, що вони такі ж люди, як і ми. Це було дуже незвично.

Ви працюєте в Україні з літа 2014 року, до цього ви очолювали відділення зв'язку Goethe-Institut в Дубаї і два роки керували мовним департаментом інституту в Ташкенті. Розкажіть про ваш досвід роботи в східних країнах, що було б корисно перейняти Україні.

Все-таки це дуже різні країни, які по-різному розвиваються останні 50-60 років. У Дубаї мені подобалася мультикультурна атмосфера, в Ташкенті - то, як люди шукають свою національну автентичність. Незалежний Узбекистан - молодий регіон, але не дивлячись на це, вони дуже стараються позначити себе на світовій мапі.

В одному з інтерв'ю ви говорили, що любите подорожувати. В яких українських містах вам вже вдалося побувати?

По роботі я бувала в Рівне , В Чернівцях, у Львові, в Одесі, в Запоріжжі. Завдяки проекту "Депеш Мод" неодноразово приїжджала до Харкова, про який у мене було абсолютно неправильне уявлення. Якщо говорити про враження, мені дуже сподобалися Чернівці . І, звичайно, кожен день я насолоджуюся Києвом, Подолом, де знаходиться наш офіс. Із задоволенням показую місто нашим гостям. Ще мені дуже хотілося б побувати в Карпатах.

Ще мені дуже хотілося б побувати в Карпатах

Якщо порівнювати культурне життя України і Німеччини, які ви бачите відмінності?

У Німеччині культура і освіта - це справа федеральних земель, які підтримують проекти такого роду. В Україні ж все управляється з центру. Проте в Німеччині постійно йдуть активні дискусії, як і що фінансувати, фінансування скорочується, проти цього борються активісти. Іноді у мене виникає відчуття, що діячі культури в Україні думають, ніби в Німеччині все дуже просто, що гроші на культурні проекти течуть рікою. Для цього ми запрошуємо їх в програми по культурному обміну. Мені завжди цікаво спостерігати за людьми, які повертаються після таких програм з чітким розумінням, що тут не все так погано, як здавалося, що в Україні відбуваються такі ж процеси, як і в усьому світі.

У грудні 2015 го Goethe-Institut проводив дослідження в Україні в рамках проекту Культурно-освітня академія **, під час якого у жителів великих і маленьких міст з'ясовували, чи задоволені вони рівнем культури в своєму місті. Тоді більшість українців відповіло «ні». На ваш погляд, чи змінилася ситуація за цей рік, чи бачите ви прогрес у розвитку культурних ініціатив в невеликих містах?

Минуло зовсім небагато часу, наївно вважати, що відбулися кардинальні зміни. Крім того, розвиток культурно-мистецького децентралізації - дуже довгострокове завдання, яке повинні здійснювати і культурні інституції України, і громадські організації, і місцеві ініціативи. Зі свого боку Goethe-Institut постійно працює в цьому напрямку. Наприклад, на початку року ми оголосили всім випускникам Культурно-освітній академії 2014-2015 рр. про можливість презентувати свій проект і отримати грант на його реалізацію. Так народилося 17 культурних ініціатив, які розкидані по всій Україні.

За якими критеріями Goethe-Institut відбирає проекти, які готовий підтримати?

Якщо у якоїсь культурної організації або у креативної молоді виникне ідея проекту, що об'єднує Україну і Німеччину, вони можуть звернутися до нас з пропозицією. І хоча Goethe-Institut НЕ грантодавець, в класичному розумінні цього слова, такий проект може бути підтриманий.

* Goethe-Institut - це всесвітня мережа культурних центрів Федеративної Республіки Німеччини. Він популяризує вивчення німецької мови за кордоном і підтримує міжнародну співпрацю в культурній сфері, подає детальну інформацію про культурне, суспільне й політичне життя Німеччини.

** Проект Культурно-освітній академії, заснований Goethe-Institut, спрямований на підтримку визнання і професіоналізації українських культурних установ та ініціатив, а також на об'єднання з допомогою спільних освітніх програм, візитів та дискусійних майданчиків активних діячів з державних і недержавних структур і на створення можливостей для розробки надійних перспектив розвитку культурно-освітньої галузі.

Читайте найважливіші та найцікавіші новини в нашому Telegram

Ви зараз переглядаєте новина "Фридерике Мешель:" Наївно думати, що в Німеччині гроші на культурні проекти течуть рікою "". інші Останні новини України дивіться в блоці "Останні новини"

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Орфографічна помилка в тексті:

Послати повідомлення про помилку автора?

Виділіть некоректний текст мишкою

Дякуємо! Повідомлення відправлено.

З чого почалася спільна робота німецького режисера Маркуса Бартлі і української трупи над виставою?
Наскільки складно було знайти спільну мову німецькому режисеру Маркусу Бартлі з українськими акторами?
А яким цей час залишилося у вашій пам'яті?
В яких українських містах вам вже вдалося побувати?
Якщо порівнювати культурне життя України і Німеччини, які ви бачите відмінності?
На ваш погляд, чи змінилася ситуація за цей рік, чи бачите ви прогрес у розвитку культурних ініціатив в невеликих містах?
За якими критеріями Goethe-Institut відбирає проекти, які готовий підтримати?
Дансхолл джем в «Помаде»

3 ноября, в четверг, приглашаем всех на танцевальную вечеринку, в рамках которой пройдет Дансхолл Джем!

Клуб Помада: ул. Заньковецкой, 6
Вход: 40 грн.

  • 22 апреля намечается Dancehall Party в Штанах!
    22 апреля намечается Dancehall Party в Штанах!

    Приглашаем всех-всех-всех на зажигательную вечеринку «More... 
    Читать полностью