після відомого інциденту на Матвіївській ринку російської столиці тема мігрантів, законних і незаконних, знову на слуху. Сотні вже затримані і поміщені в спеціальний Наметове містечко , І перевірки московських ринків все ще тривають. При цьому скасовувати залучення гастарбайтерів на роботу в Росію ніхто не збирається: панує переконання, що російська економіка без них обійтися не може, а значить, в цілому їх кількість як мінімум не зменшиться. Тим часом, виникає проблема, про яку говорять досить рідко: все частіше правоохоронні органи стикаються в необхідністю забезпечити затриманим перекладача. Але зробити це виявляється не завжди легко.

Проводити допити і організовувати судовий розгляд з такими обвинуваченими буває досить важко. Причому іноді мовна проблема стосується не тільки гостей з СНД і далекого зарубіжжя, але і російських громадян, які проживають в національних республіках.

Взяти до прикладу все ту ж історію з Магомедом Магомедовим, який був основною метою оперативників на Матвіївській ринку. Через що піднявся медійного шуму мало хто звернув увагу на незначну, але цікаву деталь. Після затримання суд змушений був відкласти рішення про арешт Магомедова через відсутність перекладача. Багато ЗМІ слідом за Російським агентством правової та судової інформації написали, що єдина мова, якою вільно володіє затриманий, називається Цумадінському.

Тут, звичайно, невелика помилка. Цумадінському називається не мова, а район Дагестану. У цьому районі поширені кілька мов, в тому числі і рідна мова Магомедова - тіндінскій. Він дійсно рідкісний, на ньому говорять жителі всього кількох аулів, а загальне число мовців оцінюється приблизно в п'ять тисяч людей. Слід зазначити, однак, що тіндінци, як і інші малі народи Західного Дагестану, як правило, володіють аварским мовою. А перекладача, який знає аварский, в Москві знайти куди легше, ніж ще одного носія тіндінского мови.

Треба взяти до уваги й те, що, хоча в гірських селах Дагестану майже немає російських, переважна більшість місцевих жителів знає російську мову. Винятком бувають дуже літні люди, частіше жінки, ніколи не покидали рідний аул, або інваліди, також провели все життя в одному аулі. Серед людей молодше сорока років знання російської мови майже поголовне. Правда, рівень володіння російською мовою різний. Маленькі діти можуть знати його погано, в найвіддаленіших аулах вони взагалі можуть не говорити по-російськи до школи. Добре освоюють російську мову жителі гірських аулів вже після школи, коли відправляються вчитися в міста або служити в армії. Російська мова також часто виступає в ролі мови міжнаціонального спілкування в багатомовному Дагестані.

Так що можна з великою впевненістю припустити, що Магомед Магомедов лукавив, стверджуючи, що не володіє ніякою мовою, крім рідної. Але загальної проблеми, що виникає перед російським судочинством, це не скасовує. Люди, недостатньо добре володіють російською мовою, нерідко стають учасниками судових процесів (причому не тільки в ролі обвинувачуваних, але також і як потерпілі або свідки).

Стаття 18 Кримінально-процесуального кодексу Російської Федерації наказує в цих випадках забезпечувати учасника процесу перекладачем. А якщо закон наказує обов'язково вручення підозрюваному, обвинуваченому або іншому учаснику процесу якихось документів, то ці документи повинні бути переведені на мову, якою він володіє. А після того, як Путін підписав поправки до закону «Про соціальний захист інвалідів», право на перекладача в спілкуванні з органами державної влади отримали і носії російської жестової мови.

нещодавно відбулася курйозна історія в Санкт-Петербурзі, коли прокурор оголосив тувинців, обвинуваченому в підробці довідки про тимчасову реєстрацію, що тувинської мови не існує. А адже на тувинському мовою в Росії (на території Туви) може навіть вестися весь судовий процес, так як він визнаний державною мовою республіки. Але в підсумку перекладач для забезпечення процесу в Петербурзі був знайдений, а текст обвинувального висновку переведений на тувинський.

Якщо знайти перекладача, що володіє татарським або казахським, порівняно легко, тувинським або гагаузькою - складніше, то з більш рідкісними мовами можуть виникнути серйозні труднощі. За даними останнього перепису населення, з 138312535 людина, що відповідали на питання про володіння мовою, російська мова знають 137494893 людини.

Тобто понад вісімсот тисяч їм не володіє. Трудова міграція погіршує становище. Судові та інші державні органи повинні якось добиватися взаєморозуміння в спілкуванні з людьми, які погано говорять по-російськи або зовсім не знають російської мови. Перекладачів не так багато. Схоже, що вихід допоможе знайти тільки те саме явище, яке посилює проблему - трудова міграція. І якщо заробітчанин-двірник, який володіє тільки таджицькою мовою, побачив, як злодії виносять з під'їзду свою здобич, то слідчий зможе взяти у нього свідчення за допомогою гастарбейтера-перекладача.

Максим Руссо, Петро своєкоштних
джерело: Полит.Ру