1. "Милосердя - порожній звук"
2. фінансова яма
3. Порятунок пенсіонерів - справа рук самих пенсіонерів?

Спільно бомбити уряд і парламент пропозиціями щодо поліпшення матеріального становища пенсіонерів, щоб переконати владу прийняти закон про ветеранів праці в Республіці Казахстан, пропонує своїм колегам з різних регіонів країни рада ветеранів вугільного департаменту АТ "АрселорМіттал Теміртау".

"Милосердя - порожній звук"

Провести акцію милосердя для карагандинських пенсіонерів просили у влади, медичних, соціальних організацій і монополістів представники ветеранських організацій шахтарської столиці. Про це "КАРАВАН" розповів своїм читачам в червні цього року в статті "Пенсіонери просять пільг".

- Протягом чотирьох місяців, з червня по вересень цього року, ініціативна група пенсіонерів від п'яти ветеранських організацій Караганди вела інтенсивну роботу з акіматом, услугодателями і депутатами міської масліхатів з питання поліпшення матеріального становища пенсіонерів, - повідав "Каравані" заступник голови організації ветеранів вугільного департаменту АТ "АрселорМіттал Теміртау" Віктор ЧАЙКА. - Зокрема, ми пропонували провести з 1 по 31 жовтня в Караганді місячник літніх людей з наданням їм пільг на оплату за 9 видах комунальних, медичних послуг і проїзду в громадському транспорті. Однак після численних зустрічей ми зіткнулися зі стіною повної байдужості, байдужості і бездіяльності з боку як представників бізнесу, так і з боку влади. І зрозуміли: милосердя для них - порожній звук.

А адже витрати на проведення місячника, за підрахунками активістів, явно не лягли б на бюджет і бізнес тяжким тягарем. Щоб провести його для 42 тисяч карагандинських пенсіонерів старше 75 років, треба було б усього 100-160 мільйонів тенге. А щоб охопити абсолютно всіх пенсіонерів, яких в Караганді налічується 77 тисяч, вистачило б 340 мільйонів тенге.

- Засоби для благодійної акції були, - запевняє Віктор Якович. - У період з березня по жовтень 2016 року по чотирьом республіканським траншами було отримано понад 8 мільярдів тенге. Завдяки цим коштам цілком можна було б знайти можливість підтримати пенсіонерів. І другу частину покласти в рамках соціальної відповідальності бізнесу на п'ять підприємств-услугодателя. Але на благодійність не знайшлося не тільки грошей, але і самого головного - бажання.

фінансова яма

Оскільки прохання старих так і не була почута, навчені гірким досвідом пенсіонери вирішили піти іншим шляхом. Вони звернулися з відкритим листом до всіх громадських організацій Казахстану, що захищає інтереси людей похилого віку. У посланні розповіли про свої "ходіння по муках" в спробі організувати акцію милосердя. І запропонували колегам з Карагандинської області і республіки створити координаційні центри для підготовки мотивованого звернення до органів влади щодо поліпшення матеріального становища людей похилого віку.

- Адже, подивіться, що відбувається! - обурюється Віктор Якович. - Зростання пенсії на 9 відсотків у 2016 році при реальному зростанні цін на продукти і послуги на 24 відсотки опустив пенсіонерів в глибоку "фінансову яму" і поставив їх на межу виживання.

За оцінкою ветеранських організацій сьогодні чверть пенсіонерів, які отримують пенсію по 25-35 тисяч тенге в місяць, знаходяться за межею бідності.

- За найскромнішими підрахунками витрати для побутових потреб кожного пенсіонера становлять 20-22 тисячі тенге в місяць. Сюди входять оплата рахунків за комунальні послуги, медичні витрати, придбання предметів особистої гігієни, проїзд в громадському транспорті і т. д. На продукти харчування у пенсіонера при цьому залишається 10-20 тисяч тенге в місяць, або 330-750 тенге на добу. Чи можливо на таку суму поснідати, пообідати і повечеряти?

Порятунок пенсіонерів - справа рук самих пенсіонерів?

Панацеєю, на думку карагандинських активістів, могло б стати прийняття закону про ветеранів праці в РК.

- Саме цього ми і повинні домагатися! - підкреслює Віктор Чайка. - Адже практично у всіх країнах СНД такий закон прийнятий і діє. Але до його прийняття нам, ветеранським організаціям, потрібно провести величезну роботу, щоб позначити всі больові точки пенсіонерів в різних регіонах. Крім того, потрібно переглянути мінімальний прожитковий мінімум. Ті 22 859 тенге, що ми маємо зараз, - це не прожитковий мінімум, а межа бідності! Ще потрібно на законодавчому рівні прийняти заходи з регулювання вартості медичних препаратів. Також ми пропонуємо прирівняти дітей війни до трудівників тилу для отримання відповідних пільг.

Караганда