18 і 19 квітня 2017 року в Будинку російського зарубіжжя імені Олександра Солженіцина відбулася галузева конференція «Стан і проблеми російського книговидання і книгорозповсюдження. Прогноз на майбутнє »*. Провідні експерти в черговий раз обговорили широкий спектр питань, пов'язаних з аналізом динаміки російського книговидання в 2016-2017 рр., Дослідженням сучасної видавничої системи і структури каналів книгорозповсюдження в Росії, оцінкою ринку електронного книговидання в Росії і за кордоном, оглядом законодавчих ініціатив в області книжкового справи і впровадженням інновацій в книжкове виробництво.

* Захід відбувся за підтримки Федерального агентства по друку і масовим комунікаціям.

СТАТИСТИКА РОССИ Й ського Книговидання: підсумки 2016 р

Костянтин Сухоруков, заступник директора Російської книжкової палати - філії ФГУП «ІТАР-ТАРС»

З 2016 року російські видавництва випустили 117 076 назв книг і брошур сукупним тиражем 446,3 млн екз. У порівнянні з 2015 р число титулів збільшилася майже на 4%, а тираж зменшився майже на 3%.

У минулий 2016 р середньостатистичний тираж склав 3812 прим., А роком раніше він дорівнював 4078 прим., В 2014-му - 4330, в 2013-му - 4495, в 2012-му - 4624, в 2011-му - 4983.

Література, призначена для серйозного і розвиває особистість читання (навчальна, навчально-методична, наукова, науково-популярна, пізнавальна, довідкова, а також офіційна і нормативно-виробнича), склала значно більше половини книг і брошур за всіма тематичними розділами, причому як по числу назв, так і за тиражами. Кількість видань тільки політичної та соціально-економічної літератури склало майже чверть всіх назв за рік. Ще більше (близько 26%) довелося в сумі на частку природничо-наукової, технічної, сільськогосподарської та медичної літератури. 24,8% припадає на літературу з освіти, культури, ЗМІ, з філологічних наук і мистецтва.

Згідно розділу наукової книги випущено 25 308 назв (проти 26 447 в 2015 р і 25 411 в 2014-му); з навчальної - 40 428 назв (проти 37 037 і 36 860 відповідно). За питомою вагою цих розділів в загальному асортименті назв книг не відбулося будь-яких помітних змін, чого не можна сказати про тиражах, які за останні три роки скоротилися на третину.

Відомості про географію книговидання традиційно демонструють домінування Москви (56% назв книг і брошур і 81% річних тиражів в Росії). Санкт-Петербург випускає в шість-сім разів менше книг за назвами і в 20 разів за накладами, але помітно перевершує інші регіони.

Серед регіонів-лідерів, як зазвичай, відзначені Волгоградська, Воронезька, Московська, Нижегородська, Новосибірська, Омська, Пензенська, Самарська, Саратовська, Свердловська, Челябінська області, Краснодарський, Алтайський і Хабаровський краї, а також республіки Башкортостан і Татарстан. Варто виділити і безумовного лідера - Ростовську область, у якій, проте, в минулому році, як і в 2014-му, був дуже помітний спад показників: 2496 назв проти 2973 у 2015-му, 2322 в 2014-му, 3336 в 2013- м, 2793 в 2012-му, 3018 в 2011-му.

Що стосується Республіки Крим, то в 2016 р зросла кількість обов'язкових примірників, що надходять в РКП, а отже, збільшилася зазначене статистикою кількість книжкових видань: 422 назви в 2016 р проти 151 в 2015-му і лише 18 в 2014-му. Однак і ці цифри поки явно не повністю відповідають загальній кількості кримських видавців і видавничі організації в особі органів влади, бібліотек, музеїв, НДІ, вузів, туристичних агентств і т.д. Можливо, ще не всі вони знають вимоги федерального законодавства про ОЕ друкованих видань.

Стан книжкового ринку РОСІЇ З 2016 року на прикладі роботи книготорговельних підприємств ̆ - членів АСКРО

Анатолій ГОРБУНОВ, виконавчий директор Асоціації книгорозповсюджувачів незалежних держав

Для дослідження книжкового рітейлу Росії матеріали про підсумки роботи за 2016 рік були отримані від 19 книготорговельних підприємств Москви, Московської та Кемеровської областей, Рязані, Ростова-на-Дону, Іванова, Томська, Іркутська, Владивостока, Петропавловська-Камчатського і Криму. Обсяг їх загального товарообігу склав 6496,6 млн руб (книжкової продукції в 2016 р продано на суму 4005,3 млн руб, або 7,73% обсягу ринку друкованих книг Росії). В аналогічному опитуванні минулого року брали участь практично ті ж підприємства.

У порівнянні з минулим періодом обсяг загального товарообігу в досліджуваних організаціях знизився на 2,59%, в той час як в 2015 р в порівнянні з попереднім роком він зріс на 3,2%. При цьому тільки шість книготорговельних підприємств (АТ «Кримкнига», ВАТ «Приморський торговий дім книги» (Владивосток), «Книжковий барс» (Рязань), АТ «Національна книжкова мережа», ТОВ «ПродаЛіт'» (Іркутськ), ВАТ «Ростовкніга» ) продали книг і різних товарів більше, ніж в 2015 р торік таких підприємств було 10.

Книжковий товарообіг компаній в 2016 р в порівнянні з минулим роком знизився на 4,3%, а в 2015 р в порівнянні 2014-му він зріс на 2,9%. Тільки шість з 19 підприємств ( «Кримкнига», «Книжковий барс», «Приморський торговий дім книги», «Національна книжкова мережа», «ПродаЛіт'», «Ростовкніга») продали книжкової продукції більше, ніж в 2015 р

Аналіз отриманих даних показує, що загальний товарообіг зростає швидше книжкового вже четвертий рік поспіль. Як наслідок, практично у всіх компаній змінилася структура товарообігу, а питома вага книжкових товарів в загальному обсязі товарообігу склав 61,66% (у 2012 р - 65,67%). На восьми підприємствах, так само як і в 2015 р, цей показник був нижче середнього.

За аналізований період в абсолютній більшості організацій чисельність працівників практично не змінилася. При цьому вона виросла в «ПродаЛіте», «Новому книжковому» і «Книжковому Барсі» (там відкрилися нові магазини). А в Московському будинку книги (МДК) в зв'язку з закриттям ряду магазинів чисельність працівників скоротилася майже на 22% (379 чол.). На 10 чол. менше стало працювати в «Медведково», на чотири - у «Молодій гвардії», на два - в «Новій книзі».

Середній виробіток одного працівника за загальним товарообігу склала 2211,24 тис. Рублів. Це на 8,49% вище за показник 2015 р Зросла продуктивність праці за загальним показником на семи підприємствах ( «Кримкнига», Приморський торговий дім книги, «Ростовкніга», МДК, «Нова книга», «Медведково» і «Свій книжковий») .

За книжковому товарообігу продуктивність праці в досліджуваних організаціях склала в 2016 р 1363,28 тис. Рублів на одного працівника. У порівнянні з 2015 р Вона виросла на 6,58%. При цьому збільшення даного показника відбулося на шести підприємствах. У 2015 році він був вище середнього у шести компаній ( «Водолій», «Книжковий дім», «Планета», «Петро Макушин» (Томськ), «Молода гвардія», «Свій книжковий»), а в 2016-м - у п'яти ( «Книжковий дім», «Планета», МДК, «Молода гвардія» і «Свій книжковий»).

При аналізі продуктивності праці слід звернути увагу на істотний діапазон значень. Так, в «Молодій гвардії» річна продуктивність праці по книжковому товарообігу склала 3048,92 тис. Рублів на одного працівника, в «Книжковому будинку» - 2795,78 тис., В «Своєму книжковому» - 2525,26 тис. А в « Івкніге »(Іваново) лише 207,09 тис. рублів, в« Ерудиті »- 750 тис., в« Новій книзі »- 1076 тис.

Такий же розкид спостерігається і за показником «Товарообіг з одного квадратного метра торгової площі». В даному випадку, як і при оцінці роботи підприємств по продуктивності праці, лідерство за «Молодою гвардією». З 2016 року товарообіг з 1 м² на цьому підприємстві склав 469,82 тис. Рублів. Це майже в два рази більше показника МДК (267,91 тис. Рублів / м²), «Свого книжкового» (247,96 тис. Рублів / м²). Товарообіг з 1 м² в книжкових магазинах Томська, Іваново і Дубни Московської області нижче цих значень в 4-10 разів (біля магазину «Петро Макушин» він дорівнює 19,57 тис. Рублів / м²).

Книги продовжують дорожчати. Згідно з галузевим доповіді Росдруку середня роздрібна ціна видання в 2015 р склала 217 рублів. За даними, надісланим книготорговими підприємствами, середня торгова націнка коливається в межах від 30 до 85%. «Івкніга» продає книги з найнижчою націнкою (31%), Домодєдовські «Книги» - з 39% -ної, Дубенський «Ерудит» - з 40% -ної. Найбільш високу націнку мають книги, що продаються «ПродаЛітом» (100%), «Нової книгою» (85%) і МДК (83,8%).

Торгова націнка безпосередньо залежить від витрат. Отримані дані свідчать, що рівень витрат обігу на аналізованих підприємствах, за малим винятком, коливається в межах 20-50%. Низькі показники мають «Книжковий дім» (Прокоп'євськ), «Молода гвардія» і «Медведково». У той же час в «Планеті» (Новокузнецьк), МДК (Москва), «Петре Макушина» (Томськ) та «Нової книзі» (Петропавловськ-Камчатський) рівень витрат обігу перевищує 50%. На 10 підприємствах цей показник в 2016 р виріс в порівнянні з 2015 р

Основні статті витрат книготорговельних підприємств, як і раніше, припадають на оренду займаних приміщень, оплату праці, комунальні та транспортні послуги.

З 2016 року практично на всіх аналізованих підприємствах зросла середня заробітна плата. У більшості організацій вона коливається в межах 25-35 тис. Рублів. Однак якщо в Прокоп'євськ «Книжковому домі» середньомісячна зарплата становить 32 626 рублів, в Домодєдовському «Книгах» - 30 тис., В «Медведкова» - 32 тис., То в в Томському «Водолії» - 13 тис., А в Новокузнецькій « планеті »- 11 тис.

Цікаві дані про кількість видавництв, з якими співпрацює роздріб. Тут беззаперечний лідер - МДК (3463 видавництва). Далі в цьому списку слід «Молода гвардія» (525 видавництв). «ПродаЛіт'» посідає третє місце (350 видавництв).

«Книжковий барс», «Ростовкніга» і Будинок книги «Медведково» отримують літературу більш ніж від 200 видавництв. Слід зауважити, що перераховані вище книготорговельні підприємства продали в звітному періоді книг більш ніж на 100 млн рублів. ( «Національна книжкова мережа» і «Свій книжковий» даних з цього розділу не надали). Інші книготорговельні підприємства, які мають обсяг книжкового товарообігу менш 100 млн рублів, отримують нові книги від 35-80 видавництв.

15 книготорговельних підприємств провели в 2016 р 776 зустрічей з письменниками та 1143 заходи з розвитку і підтримки читання. Обидва показники більше торішніх приблизно на 10%. Лідером за кількістю зустрічей з авторами книг є МДК, а за кількістю заходів - «Національна книжкова мережа».

На основі матеріалів книготорговельних підприємств за підсумками роботи за 2015 рік АСКРО був зроблений обережний висновок, що книжкова торгівля досягла дна і починає підніматися. Тому існувала надія, що в 2016 р тенденції позаминулого року збережуться. На жаль, за результатами опитувань, положення у вітчизняному книгорозповсюдження викликає серйозне занепокоєння. Криза, що почалася в 2008 р, триває.

Російська поліграфія. Стан, тенденції та перспективи розвитку

Борис Кузьмін, президент Міжрегіональної асоціації поліграфістів

Кризові явища більш чітко позначили цілий ряд проблем загальногалузевого, системного характеру, Це в першу чергу недалекоглядна видавнича тиражна і фінансова політика, яка дезінформувала друкарні при проведенні модернізації виробництва, недооцінка перспективності впровадження цифрових друкарських технологій у всіх основних секторах ринку поліграфічних робіт, а також вплив електронних засобів відтворення інформації на подальший розвиток ринку друкованої продукції. Було хибним припущення про зростання ринку друкованої продукції, експерти не могли передбачити кризи 2008-2009 рр., Появи і швидкого розвитку рідерів, смартфонів, планшетів та інших цифрових пристроїв. В силу ряду обставин вітчизняна поліграфія, втім, як і світова, вступила в тривалу фазу стагнації із знижуючим трендом в перспективі. Ця ситуація супроводжувалася скороченням випуску газетної та книжкової друкованої продукції в натуральних показниках і в окремі періоди деяким збільшенням виробництва журналів і друкованої продукції виробничо-технічного призначення (етикетки, упаковки, друк на гофрокартоне і т.п.). Наявне поступове збільшення обсягу виконаних робіт в грошовому вираженні не характеризував би динаміку зростання виробництва в повній мірі, а констатувало в основному зростання вартості використовуваних видаткових матеріалів і поліграфічних послуг.

Поліграфічне виробництво змінюється, переорієнтовуючись з масових накладів на виготовлення індивідуалізованої друкованої продукції. Колись провідний сектор в поліграфії - видавничий - здає свої позиції. Під впливом негативної динаміки продажів і рекламних зборів видавці друкованих ЗМІ та книжкової продукції все більше уваги приділяють створенню нових бізнес-моделей, заснованих на використанні електронних каналів дистрибуції контенту.

Одночасно в інших сегментах поліграфічного ринку тривають певний ріст обсягів виробництва, розширення диверсифікації випуску продукції і поліпшення інвестиційного клімату. Сьогодні важливо відзначити, що за останнє десятиліття друкована індустрія взагалі і вітчизняна поліграфія зокрема зазнали радикальних змін. В першу чергу це обумовлено швидкістю проникнення в поліграфію нових технологій і створенням нових моделей бізнесу.

За підсумками 2016 р ємність загальноросійського ринку виробництва друкованої продукції становить близько 50 млрд печ. л.-Отт., з них на видавничий сегмент друку припадає трохи більше 40%. Саме основні позиції цього сегмента: газети, журнали і книги - продовжують демонструвати падіння обсягу випуску. Однак, як зазначалося в попередніх щорічних доповідях Росдруку, показник випуску друкованої продукції в натуральному вираженні не характеризує можливості виробничого потенціалу вітчизняної поліграфії. У сучасних ринкових умовах обсяг натурального випуску визначається попитом і показує величину подушного споживання паперу для друку, який на даний момент не перевищує 45 кг. Він вже не є визначальним в поліграфічному бізнесі; головним стає кількість виконуваних замовлень, їх вартість і величина виробничих витрат. Проте не можна не відзначити, що в 2016 р тенденція зниження випуску друкованої продукції в натуральних показниках, що склалася в попередні кілька років, продовжилася.

Основним показником, що характеризує ефективність роботи поліграфічних підприємств, є загальний річний оборот поліграфічної галузі в країні. Але як це не парадоксально, саме об'єктивне визначення цього показника становить найбільшу складність. Справа в тому, що інформація про обсяги виробництва підприємств грунтується на даних територіальних органів Федеральної служби державної статистики (форма П-1) за кодом КВЕД 22.2 «Поліграфічна діяльність та надання послуг в цій галузі». Багаторічна практика показує, що отримується щорічно перелік поліграфічних підприємств охоплює не більше 1,5 тис. Суб'єктів з 7 тис., Присутніх на ринку. У цих умовах оцінка промислового потенціалу вітчизняної поліграфії в 2016 р здійснювалася на основі додаткових даних моніторингу галузі, експертних оцінок і опитувань, а також аналітичних розрахунків з використанням галузевої методики визначення ємності ринку за обсягами виробництва. В результаті загальний річний оборот поліграфічного виду діяльності в країні склав майже 250 млрд рублів. Природно, з точки зору внеску у ВВП країни (близько 1%) цей результат не дуже вражає. Непорівнянний він і з обсягами поліграфічного виробництва в розвинених країнах: США - 160 млрд доларів, Європа - 90 млрд, Китай - 60 млрд.

2016 рік для поліграфії характеризувався цілим рядом чинників переважно негативного властивості, таких як нестабільність на валютно-фінансовому ринку (в умовах практично повної імпортозалежності виробництва друкованої продукції) і пов'язане з цим різке подорожчання багатьох компонентів матеріально-технічного забезпечення - паперу для друку та інших витратних матеріалів , друкованих форм і фарби. Крім того, не можна не брати до уваги триваюче падіння попиту на періодичну і книжкову друковану продукцію, розвиток електронних засобів комунікації, законодавчі обмеження в області реклами і ряд інших. Слід зазначити і жорстку конкуренцію між друкарнями, спад інвестиційної активності і відсутність введення в дію нових поліграфічних об'єктів. Продовжує зберігатися висока концентрація виробництва в секторах виготовлення газетної, журнальної і книжкової друкованої продукції. Незважаючи на присутність в кожному секторі великої кількості друкарень, основний виробничий потенціал зосереджений в обмеженому числі підприємств, конкурентоспроможність яких забезпечується як технологічними, так і масштабними факторами. У газетно-журнальному і книжковому секторах поліграфічного ринку збільшився розрив між пропозицією виробництва і попитом на випуск друкованої продукції.

Беручи до уваги все вищесказане, слід зазначити, що характерною рисою поліграфічного виробництва сьогодні є поділ ринкового простору на технологічні і товарні сектора і сегменти, орієнтовані на певний контингент споживачів. Як наслідок, це змінило колись єдине поняття видавничо-поліграфічного комплексу як галузі і позначило окремі сфери виробництва друкованої продукції: друковані ЗМІ, книговидання, друкована реклама, упаковка, сегмент цифрового друку і т.п. Всі ці організаційні форми поліграфічного ринку по-різному сприйнятливі до вирішення виникаючих проблем і регулюючим впливам, неоднозначно впливають на розвиток сфери друкованої інфраструктури.

продовження

Опубліковано в номері червень 2017