1. Визнання і нагороди
2. Постановки, учні та партії і д.р.

Ролан Петі (фр. Roland Petit, 13 січня 1924 Віллемомбль, Сена - Сен-Дені - 10 липня 2011, Женева) - французький танцівник і хореограф, один з визнаних класиків балету XX століття.

Ролан Петі з дитинства був знайомий з балетом. Його мати Роз Репетто створила компанію з виробництва танцювальної одягу та взуття Repetto. Батько - власник закусочної. Навчався Ролан в балетній школі Паризької Опери у Гюстава Ріко і Сержа Лифаря. Закінчивши навчання в 1940 році, був прийнятий в кордебалет Гранд-Опера.

У 1945 році з такими ж молодими танцюристами Паризької опери як і він брав участь в танцювальних вечорах Театру Сари Бернар. Цей рік став роком відкриття власної трупи «Балет Єлисейських полів» спільно з Жанін Шарра і за підтримки Жана Кокто, Бориса Кохно та Крістіана Берар, де йому було надано пост балетмейстера. У 1946 році поставив балет «Юнак і смерть» на подружню пару Жана Бабіля та Наталі Фліппар (сценарій Жана Кокто, музика І. С. Баха). Цей спектакль класичним надбанням балетного мистецтва.

У 1948 році Ролан йде з трупи і вирішує створити новий колектив в театрі Маріньї - «Балет Парижа». У 1949 році для своєї прима-балерини Рене (Зізі) Жанмер ставить чудовий балет «Кармен». Прем'єра в Лондоні принесла приголомшливий успіх, після чого балерину запросили в Голлівуд, за нею слідом їде і Петі. Тут він працює як в якості хореографа, так і в якості танцівника.

Разом з Жанмер і Еріком Бруном в 1952 році бере участь у зйомках фільму-мюзиклу «Ганс Християн Андерсен» (Принц в епізоді «Русалочка»). А в 1955-му вийшло два фільми з його хореографією: «Кришталевий черевичок» з Леслі Карон і «Довгоногий татко» з Фредом Астером.

У 1954 році Петі одружився Зізі Жанмер. Їхня донька Валентина також стала танцівницею і артисткою кіно.

У 1960 році режисер Теренс Янг зняв фільм-балет «Раз, два, три, чотири, або Чорні панчішки», в нього були включені чотири балету Петі: «Кармен», «Авантюристка», «Сірано де Бержерак» і «Траурний день» . Його учасниками були Рене Жанмер, Сід Чарисс, Мойра Ширер і Ханс ван Манен. У Петі були три головні ролі у власній хореографії: Дона Хозе, Жениха і Сірано.

У 1965 році в Паризькій Опері поставив балет на музику Моріса Жарра «Собор Паризької богоматері». Головні ролі на першому показі виконували Клер Мотт (Есмеральда), Сиріл Атанасов (Клод Фролло), Жан-П'єр Бонфім (Феб). У ролі Квазімодо виступав сам балетмейстер.

У 1973 році для Майї Плісецької Роланом Петі була поставлена ​​мініатюра «Загибель троянди» на музику Малера.

У 1972 році створив Балет Марселя. Петі був його керівником 26 років. Першим спектаклем в ньому був балет «Пінк Флойд», його представляли на стадіоні Марселя і в паризькому Палаці спорту. У ньому блищали Домінік Кальфуні і Дені Ганьо.

Ролан Петі встиг поставити більше п'ятдесяти балетів і номерів для танцівників світового балету. Його шедеври були стилістично і технічно наповнені, а різноманітність балетних знахідок вражало. Йому був цікавий авангардизм з одного боку і реалізм з іншого. Він працював з Мартіалом Райсом, Жаном Тенглі і Нікі де Сен-Фалло. Співпрацював з модельєром Івом Сен-Лораном (костюми для балету «Собор Паризької богоматері» і номера «Загибель троянди»), співаком і композитором Сержем Генсбуром, скульптором Бальдаччіні, художниками Жаном Карзая і Максом Ернстом. Лібрето для Петі писали Жорж Сіменон, Жак Превер та Жан Ануй. Музику для його балетів писали Анрі Дютійе і Моріс Жарр.

Ролан Петі прожив яскраве і наповнену творчістю життя, помер в 87 років.

Визнання і нагороди

Офіцер Національного ордену за заслуги в області літератури і мистецтва (1965)

Кавалер Ордена Почесного легіону (1974)

Лауреат головною Національної премії Франції в області літератури і мистецтва (1975)

Лауреат Державної премії Російської Федерації за постановку балету Пікова дама в Великому театрі (2001)

Постановки, учні та партії і д.р.

• Рандеву / Le rendez-vous (1945)
• Герніка / Guernica 1945
• Юнак і смерть / Le Jeune Homme et la Mort (1946)
• Бродячі комедіанти / Les forains (1948)
• Кармен / Carmen (1949)
• Балабіле / Ballabile (1950)
• Вовк / Le loup (1953)
• Собор Паризької богоматері / Notre-Dame de Paris (1965)
• Втрачений рай / Paradise Lost (1967)
• Краанерг / Kraanerg (1969)
• Загибель троянди / La rose malade (1973)
• Пруст, або Перебої серця / Proust, ou Les intermittences du coeur (1974)
• Коппелія / Coppélia (1975)
• Фантастична симфонія / Symphonie phantastique (1975)
• Пікова дама / La Dame de pique (1978)
• Привид опери / Le phantôme de l'Opéra
• Les amours de Frantz (1981)
• Блакитний ангел / The Blue Angel (1985)
• Клавиго / Clavigo (1999)
• Шляхи творіння / Les chemins de la création (2004)

Постановки в Росії

• Собор Паризької богоматері - Ленінградський театр опери та балету ім. Кірова (1978)
• Кармен - Маріїнський театр (1998)
• Юнак і смерть - Маріїнський театр (1998)
• Пікова дама - Великий театр (2001)
• Собор Паризької богоматері - Великий театр (2003)
• Юнак і смерть - Великий театр (2010)
• Коппелія - ​​театр Станіславського і Немировича-Данченка (2012)

Мемуари

J'ai dansé sur les flots (1993, рос. Пер. 2008)