Подивився сьогодні знаменитий старий фільм Жюльєна Дювів'є «Великий вальс» і вирішив трохи дізнатися про творців фільму та акторів. І тут мене чекало кілька цікавих відкриттів.

Виконавиця ролі дружини Штрауса Луїза Райнер народилася 10 січня 1910 року і дожила до 104 років! Це володарка самих ранніх премій «Оскар» і, крім того, найстаріша їх володарка на землі. Дивно, що Райнер, багато років вже не знімалася в кіно, раптом у віці 87 років знялася в ролі бабусі у фільмі «Гравець» за Достоєвським (1997).

Актриса Луїза Райнер

Виконавиця ролі Карли Доннер Міліца Кор'юс, виявляється, народилася в Російській Імперії в 1909 році (в Польщі), причому православна за віросповіданням. Міліца Кор'юс народилася у Варшаві, в родині офіцера кадетського корпусу Артура Кор'юса з Естляндії. Мати, дворянка Анна Гінтовт, нащадок давнього литовського роду Гінтовт-Дзевалтовський. У Першу світову війну корпус перевели в Москву, де Міла (православне ім'я актриси) надійшла в Єлизавету гімназію. Після розлучення батьків, в 1918 р переїхала з матір'ю і сестрами в Київ, де навчалася в музичній школі, співала в церковному хорі. З 1927 р - солістка української капели «Думка», багато гастролювала по СРСР.

У 1928 р переїхала в Естонію до батька, який займав високу посаду в структурах естонської армії. Майбутня зірка навчалася вокалу у талановитих російських музикантів і педагогів В. А. Малам і С. І. Мамонтова, які емігрували з Радянської Росії. Вона виступала на сценах Тарту і Таллінна, проте естонська музична еліта, на жаль, не розгледіла таланту молодої співачки.

Міліца Кор'юс вийшла заміж за німецького лікаря Куно Фолша і оселилася з ним в Німеччині, у них народилася дочка і два сини. Актриса з успіхом дебютувала в Магдебурзькій, а потім і Берлінській опері, в останній вона виступала до 1937 року, прізвисько «соловей берлінський». Там її помітив продюсер Ірвінг Тальберг і запросив до Голлівуду.

Актриса Міліца Кор'юс

Кінодебют Міліци Кор'юс відбувся в культовому фільмі «Великий вальс», в якому вона зіграла роль примадонни Віденської опери Карли Доннер. Фільм вийшов на екрани в 1938 р і мав великий світовий успіх. Співачка на час залишила оперну сцену і знялася ще в ряді кінострічок: «Празький студент», «Лицар імперії», «Венера в шовках», проте піком її кінокар'єри так і залишалася Карла Доннер. Міліца Кор'юс повернулася в оперу і довгий час була провідною солісткою Метрополітен-опера. Вона багато гастролювала, під час поїздки по Мексиці в 1940 р потрапила в катастрофу і зламала ногу, що мало не закінчилося ампутацією. З цієї причини була змушена рано завершити сценічну кар'єру. Займалася вихованням дочки, зрідка давала сольні концерти в США і Канаді. Померла на 71-му році життя в околицях Лос-Анжелеса.

Дочка актриси - Мелісса Фолш Уеллс, заступник генсека ООН 1993-1994, була послом США в Естонії в 1998-2001 роках, послом США в Заїрі та інших країнах.
Мати і сестра Міліци Кор'юс загинули в блокадному Ленінграді.

Композитор, перекласти музику Штрауса для цього фільму, Дмитро Тьомкін, теж походить з Росії.

Композитор Дмитро Тьомкін

Дмитро Тьомкін народився в єврейській родині. Його батько, Зіновій Іонович Тьомкін (1865-1942), лікар за професією, після повторного одруження в 1921 році оселився в Берліні, потім у Парижі (1924), де займався громадською діяльністю, був членом президії Всесвітнього союзу сіоністів-ревізіоністів, головою організації сіоністів -ревізіоністов Франції. Початкову музичну освіту Дмитро отримав від своєї матері - Марії Давидівни Тьомкін (уродженої Тартаковський), яка викладала гру на фортепіано, і вже до тринадцяти років став студентом Петербурзької консерваторії. Навчався по класу фортепіано у Фелікса Михайловича Блуменфельда і Ізабелли Опанасівни Венгерової, а по класу композиції, гармонії і контрапункту у Олександра Костянтиновича Глазунова.

Після революції 1917 року Дмитро Тьомкін служив в політуправлінні Петроградського військового округу, був одним з організаторів масштабних музичних дійств нового часу, таких як першотравнева «Містерія звільненої праці» і грандіозна інсценізація «Взяття Зимового палацу» (7 листопада 1920 року), в якій було задіяно близько тисячі артистів, в тому числі 500 музикантів.

Однак надій на більшу музичну кар'єру в Росії того часу було мало, і в 1921 році Тьомкін емігрував до Берліна, до свого батька. У столиці Німеччини молодий піаніст брав уроки у Ферруччо Бузоні та його учнів: Егона Петрі і Міхаеля Задора. У 1924 році Дмитро Тьомкін відправився на гастролі в Париж, а незабаром, за порадою Федора Шаляпіна переїхав до Сполучених Штатів, де перший час акомпанував балетній трупі, яку очолювала балерина і хореограф Альбертіна Раш стала незабаром його дружиною.

У 1928 році Тьомкін з великим успіхом виступив на європейській прем'єрі фортепіанний концерт в Парижі.

Дядько Дмитра Тьомкіна - Володимир Іонович Тьомкін (1861-1927) - видатний російський сіоністський діяч, з 1893 по 1917 рік - казенний рабин Єлисаветграда, з 1925 року - перший президент Всесвітнього союзу сіоністів-ревізіоністів.

Ось такий цікавий фільм «Великий вальс»!

Підготував Вадим Грачов