1. митний контроль
2. декларування
3. митний перевізник
4. Митні режими
5. Митні пільги
6. Порушення митних правил

Школа бухгалтера № 5 (22.3.2004)
урок права

Увага! архівна публікація

Ця сторінка містить давню архівну публікацію бухгалтерського тижневика "Дебет-Кредит", яка в даний час, цілком можливо, втратила актуальність і може не відповідати чинним нормам бухгалтерського і податкового обліку.
Для роботи з актуальними матеріалами журналу перейдіть до ONLINE.dtkt.ua .

З 1 січня 2004 року набрав чинності новий Митний кодекс України (далі - МКУ), і, відповідно, втратив чинність Митний кодекс 1991 Оскільки зовнішньоекономічною діяльністю займаються багато підприємств, то цілком природно, що новий МКУ викликає певний інтерес і чимало питань керівників і бухгалтерів підприємств. Розглянемо на сьогоднішньому уроці найбільш актуальні для підприємств положення МКУ.

митний контроль

Відповідно до Митного кодексу України митному контролю підлягають усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон. На відміну від попереднього кодексу новий МКУ розширив перелік форм митного контролю. Істотно змінилися форми митного контролю (розд. 11, ст. 40-69) і правила їх застосування. Новою формою митного контролю, разом з перевіркою документів, оглядом, умови наступного періодичного огляду та обліком, є можливість усного опитування всіх фізичних і посадових осіб підприємств, в т.ч. і перевізників і декларантів (митних брокерів), які перетинають митний кордон України або здійснюють декларування товарів і транспортних засобів. Результати опитування повинні бути оформлені відповідним протоколом.

Крім того, митні органи мають право з 1 січня 2004 р проводити перевірку системи звітності та обліку товарів, що переміщуються через митний кордон, і оглядати території, де можуть знаходитися товари і транспортні засоби, що знаходяться під митним контролем. Тобто перевізникам (водіям) та суб'єктам ЗЕД необхідно знати, що відтепер митні органи мають право перевіряти всі стоянки транспортних засобів, які здійснюють перевезення товарів під митним контролем, на всій митній території України, а не тільки в зонах митного контролю, як це було раніше. Відповідно до ст. 41 МКУ порядок здійснення митного контролю визначається КМУ. Форма і обсяг митного контролю самостійно визначаються митними органами.

Слід зазначити, що відповідно до ст. 46 МКУ посадові особи митних органів з метою митного контролю мають право безперешкодного доступу на територію / приміщення будь-якого підприємства, де знаходяться (можуть перебувати) товари, що підлягають митному контролю. Також МКУ встановлює, що товари / транспорт, що знаходяться під митним контролем, можуть ідентифікуватися митними органами шляхом накладення митних забезпечень: одноразових номерних запірно-пломбувальних пристроїв, печаток, голографічних міток і т.п.

декларування

Відповідно до ст. 81 МКУ декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною) точних відомостей про товари / транспорті, мету їх переміщення через митний кордон, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. Новою нормою МКУ є визначення, що транспортні засоби, які використовуються для переміщення товарів, декларуються одночасно з цими товарами. Тобто при митному оформленні товарів у відповідні графи митної декларації заносяться відомості щодо транспортного засобу, який за нормами МКУ вважатиметься декларуванням транспортного засобу (ст. 84). Разом з тим порожні транспортні засоби необхідно декларувати митному органу в місці перетину митного кордону або в митному органі за місцем розташування власника транспортного засобу. Порожні транспортні засоби в разі в'їзду на митну територію декларуються не пізніше ніж через 3 години з моменту прибуття в пункт пропуску, а в разі виїзду за межі митної території - не пізніше ніж за 3 години до перетину митного кордону. Слід зауважити, що процедури декларування порожніх транспортних засобів нормами МКУ не визначені, тому існує необхідність прийняття нормативних документів, які визначать цей порядок.

Виходячи з цього, перевізник не зобов'язаний проводити декларування транспортного засобу у випадках перевезення через митний кордон товару, але при переміщенні через митний кордон порожнього транспортного засобу декларування цього кошти обов'язково. Таким чином, транспортному підприємству необхідно, як доказ перетину митного кордону транспортного засобу з товаром, надавати контрольним органам підтвердження у вигляді митних декларацій з внесеними даними щодо транспортного засобу.

митний перевізник

Особливу зацікавленість перевізників викличе запровадження МКУ нової категорії "митний перевізник", отримання статусу якого надасть певні переваги при здійсненні транзитних перевезень товарів митною територією України. МКУ визначено, що:

митний перевізник - це підприємство, яке здійснює перевезення між митними органами товарів, що перебувають під митним контролем, без застосування при цьому заходів гарантування доставки товарів до митного органу призначення ..., і має ліцензію на право здійснення діяльності митного перевізника ... "(ст. 182).

Заходи гарантування доставки товарів, що перевозяться під митним контролем між митними органами, розглянуті в попередньому розділі.

Митні органи України мають право надавати перевізнику статус митного перевізника виключно підприємствам-резидентам. Видавати ліцензію на право здійснення діяльності митного перевізника має право виключно центральний апарат Держмитслужби України. Ліцензування діяльності митного перевізника може здійснюватися відповідно до Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності". Разом з тим питання щодо ліцензування залишатиметься відкритим до того часу, поки не буде визначено порядок подання документів підприємств-перевізників до Держмитслужби з метою отримання статусу митного перевізника.

Митні режими

Нормами МКУ закріплено поняття "митні режими", які визначають мету переміщення товарів через митний кордон України. Всього визначено 13 видів митних режимів, основними з яких є "імпорт", "експорт", "транзит" і "митний склад" (ст. 185 - 246).

Істотно змінилися вимоги до митного оформлення товарів у режимі "тимчасового ввезення (вивезення)", де передбачається звільнення від сплати податків на момент митного оформлення відповідно до податкового законодавства України (ст. 209). Загальний строк тимчасового ввезення (вивезення) складає один рік, але за рішенням митного органу цей строк може бути продовжений відповідним митним органом. Рішення щодо застосування режиму тимчасового ввезення (вивезення) приймається на підставі аналізу поданих до митного органу документів, зобов'язання про зворотне вивезення (ввезення) товару і, в необхідних випадках, дозволу відповідних державних органів на виконання такого митного режиму.

Митні пільги

Відповідно до норм Митного кодексу України митні пільги надаються представництвам іноземних держав і міжнародних організацій. Представництвам іноземних фірм та офіційним особам на території України, а також дипломатичним представництвам України, що знаходяться за кордоном, пільги будуть надаватися відповідно до вимог Митного кодексу України (ст. 286 - 300). Крім митних пільг на товари можуть надаватися тарифні пільги (тарифні преференції) у вигляді звільнення від сплати мита, зниження ставок мита або встановлення тарифних квот на імпорт товарів. Ці пільги (тарифні преференції) застосовуються виключно на підставі податкового законодавства України, норм МКУ, законів України та в установленому законом порядку (ст. 301).

Виходячи з розглянутих норм МКУ можна зробити висновок щодо пріоритетності податкового законодавства при проведенні процедур митного оформлення із застосуванням тарифних преференцій. Окремими статтями МКУ визначено митні пільги для організацій та представництв, які мають дипломатичний імунітет на митній території України та за її межами.

Порушення митних правил

Норми МКУ суттєво змінили положення щодо визначення змісту порушення митних правил, видів стягнень за порушення митних правил; істотно доповнився перелік порушень митних правил (ст. 319 - 355). Слід пам'ятати, що адміністративна відповідальність за порушення митних правил настає в разі, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальної відповідальності. Винними в порушенні митних правил є посадові особи підприємств. Основними порушеннями митних правил є:

1) ненадання митному органу документів, необхідних для митного контролю товарів, транспортних засобів, - попередження або накладення штрафу на посадових осіб підприємств до 10 неоподатковуваних податком мінімумів доходів громадян (далі - н.н.д.г) (ст. 330);

2) видача товарів, транспортних засобів без дозволу митного органу або їх втрата - накладення штрафу в розмірі від 500 до 1000 н.н.д.г. (ст. 331);

3) ненадання митному органу товарів, транспортних засобів, документів - накладення штрафу в розмірі від 50 до 100 н.н.д.г. (ст. 332);

4) проїзд транспортного засобу без зупинки в зоні митного контролю - накладення штрафу в розмірі до 5 н.н.д.г. (ст. 333);

5) відправлення транспортного засобу без дозволу митного органу - накладення штрафу на посадових осіб підприємств до 10 н.н.д.г. (ст. 334);

6) неправомірні операції з товарами, транспортними засобами, що перебувають під митним контролем, зміна їх стану, користування та розпорядження ними без дозволу митного органу - накладення штрафу на посадових осіб підприємств у розмірі від 100 до 500 н.н.д.г. або конфіскація цих предметів, транспортних засобів (ст. 336);

7) здійснення вантажно-розвантажувальних та інших операцій без дозволу митного органу - накладення штрафу на посадових осіб підприємств до 20 н.н.д.г. (ст. 337);

8) пошкодження або втрата митного забезпечення, зазначені в товаросупровідних документах, - накладення штрафу на посадових осіб підприємств до 20 н.н.д.г. (ст. 338);

9) недекларування товарів, транспортних засобів, тобто не зазначення за встановленою формою точних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби, які підлягають обов'язковому декларуванню, - накладення штрафу на посадових осіб підприємств від 500 до 1000 н.н.д.г. або конфіскація цих товарів і транспортних засобів (ст. 340);

10) порушення зобов'язань про зворотне вивезення чи зворотне ввезення товарів в строк, зазначений у зобов'язанні про зворотне ввезення (вивезення), - накладення штрафу в розмірі від 500 до 1000 н.н.д.г. або конфіскація таких товарів (ст. 348);

11) порушення зобов'язань про транзит товарів і транспортних засобів - накладення штрафу в розмірі від 500 до 1000 н.н.д.г. або конфіскація цих товарів і транспортних засобів (ст. 349);

12) порушення встановленого маршруту переміщення товарів - накладення штрафу в розмірі від 50 до 100 н.н.д.г. або конфіскація цих товарів (ст. 350).

Всього в МКУ класифіковано 26 видів порушень митних правил. У разі виявлення порушень митних правил посадові особи митних органів повинні скласти протокол (ст. 363).

Статтею 321 Митного кодексу України визначено, що при вчиненні порушень митних правил, зазначених в ст. 331, 332, 348 - 350, внаслідок аварії або дії непереборної сили та надання митним органам відповідних документів, що підтверджують цей факт, відповідальність за такі порушення не передбачається.

Юрій Білоус

Оподаткування доходів СПД
повторення вивченого
Так, заплутана вийшла ситуація з оподаткуванням доходів суб'єктів підприємницької діяльності - фізичних осіб (далі - СПД ФО). З Декретом довго розбиралися, а тепер з'явився ще й Закон. При цьому перший ще діє, хоча і частково, і втор ...

Строковий трудовий договір
№ 22 (2.6.2008) :: Урок права
У практиці функціонуючих підприємств нерідко зустрічаються випадки, коли вони змушені вдаватися до застосування строкового договору з урахуванням інтересів працівників і роботодавців, що обумовлюється особливим порядком укладення та розірвання таких трудо ...

Використання підприємством чужих автомобілів
№ 20 (19.5.2008) :: Урок права
У попередньому матеріалі ми розглядали випадки оформлення використання підприємством чужих автомобілів (орендованих, що перебувають у безоплатному користуванні, та автомобілів працівників). На сьогоднішньому уроці права розглянемо питання щодо офор ...