«Щоб вибрати якісну глиняний посуд, потрібно до її дну докласти мову: якщо він прилипає, значить, посуд погана»
- «Хочу витрачати гроші саме на ті вироби, які зроблені руками дивовижних українських майстрів!»
- Кавову керамічну чашку можна було купити за 25 гривень, горщик для гасіння картоплі з м'ясом - за 300
В Опішні Полтавської області пройшов Національний фестиваль гончарства
На майстер-класі з гончарної справи, в якому міг взяти участь кожен, я зробила з глини мініатюрну мисочку. Показуючи це глиняний виріб друзям, з гордістю кажу, що зробила його своїми руками.
Впевнена, такі сувеніри є у багатьох, хто хоча б раз побував в Опішні Зіньківського району Полтавської області, яку називають гончарною столицею України. В останні дні червня тут зазвичай проходить традиційний національний гончарний свято «Здвиг-2013», на який з'їжджаються гості з усього світу, а потім забирають із собою опішнянські глечики, миски, свистульки ...
«Хочу витрачати гроші саме на ті вироби, які зроблені руками дивовижних українських майстрів!»
Двох шкільних учительок середніх років з США, обвішані кульками з покупками, я зустріла в компанії своєї давньої знайомої Ольги Васильєвої - викладачки Полтавської державної аграрної академії. Ольжин дочка Маша цілий рік в рамках однієї з освітніх програм жила в родині Норми Джин. У відповідь Васильєви запросили Норму разом з її подругою Джойс Фолк до себе і перш за все вирушили до Опішного, щоб показати їм «справжню Україну».
- Те, що продається і експонується в Опішні, неймовірно красиво! - ділиться враженнями Норма. - Коли ми з Джойс щось купуємо, обов'язково просимо автора поставити автограф на товар. Це заряджає його особливою енергетикою. Хочу витрачати гроші саме на те, що зроблено руками ваших дивовижних майстрів!
Серед покупок американок - дивовижні для них керамічні баранчики, які свистять, коли наповнюєш їх водою, а також різний посуд, прикраси, всілякі дрібнички.
Ще один американець, який ось уже чотири роки поспіль регулярно прилітає до Опішного і є почесним громадянином цього селища, - Василь Лінде-Кричевський, онук знаменитого архітектора, автора українського Тризуба Василя Кричевського , - зазвичай повертається в Штати з безліччю керамічних сувенірів.
- Цього разу привезу на подарунок онучцi намисто, - каже українською мовою з невеликим акцентом американський художник, скульптор і реставратор Василь Лінде-Кричевський. - iй Вже дванадцять рокiв i досi вона лишь розглядала сувенiрі та розхвалювала iх. А це, коли я збірався до Опiшнього, заявила: «Менi теж треба в Украiна!» Тож следующего року, певно, вiзьму i ii з собою, вона стане Справжня украшением свята.
В рамках проведення національного гончарного фестивалю проходить і конкурс ковалів. Ці два ремесла протягом багатьох століть були в нашій країні в особливій пошані. Кожен з учасників «Здвиг-2013» повинен був представити на виставку готову роботу, виконану в стилі модерн за мотивами орнаментального творчості Василя Кричевського. Особливо оригінально, на мій погляд, ідея була втілена в одній з композицій, що складається з двох лопат і відра, подірявлених ... орнаментами.
Кавову керамічну чашку можна було купити за 25 гривень, горщик для гасіння картоплі з м'ясом - за 300
Щоб гості могли помилуватися шедеврами гончарної справи, керамісти та гончарі зазвичай збираються на симпозіум в Опішному за кілька днів до офіційного відкриття свята і приступають до ліплення. Кращі з конкурсних творів виставляються потім в художній галереї Центру розвитку духовної культури, на майданчику якої і проходять основні заходи. Кожна з представлених тут в чотирьох залах робіт викликає захоплення: і «стадо» розписаних в квіточку баранців, і старовинний годинник, і пташка, що годує своїх пташенят, і веселі панночки в рожевих туфельках, і настінні панно, і картини ... Тільки шкода, що вони не продаються.
А ось полтавчанин Руслан Хохлов працює з глиною з скіфської технології.
- Ви пізно підійшли, - розводить Руслан Хохлов (на фото) руками. - У мене вже розібрали половину асортименту. Немає ні мисочок під сир, ні куманцiв, ні баклажок, ні глечиків ...
Поки ми розмовляли з Русланом, до цього переліку додалися ще й горнятко - посуд з порожнистими ручками, які не нагріваються навіть в багатті. Саме таким способом, як стверджує мій співрозмовник, скіфи заварювали собі трав'яні чаї і гріли руки.
Ціна такого посуду - 60 гривень. Дешевше хіба що кавова чашка - всього 25 гривень. А ось гусятница варто вже 250 гривень. Макітра ж і горщик для гасіння картоплі з м'ясом в духовці тягнуть на всі 300. Опішнянська кераміка куди дешевше ...
- Але ж і якість не порівняти, - зі знанням справи пояснює глиняних справ майстер. - Візьміть в руку. Ця Димлення молоком посуд практично невагома і дзвенить, як дзвіночок, - постукує Руслан по стінках горщика. - Опішнянська посуд, яка покривається глазур'ю, виготовляється з червоної глини, вона не дзвенить і набагато важче. У мене ж змішана червона глина з білою, тому вироби з цієї суміші виходять міцніше. Після випалу вони поліруються морськими камінчиками, завдяки чому стираються всі шорсткості, тоншають стінки. А після випалу при температурі тисяча градусів занурюються в молоко і ще двічі обпікаються. Казеїн закриває пори, і такий посуд вже не пропускає воду. Для цього годиться тільки домашнє молоко, причому свіже - ранкової доїння. Постійно молоко залишає жир, і тоді посуд виходить з податком.
- Щоб вибрати якісну глиняний посуд, потрібно на дно на двадцять-тридцять секунд прикласти мову, - наочно демонструє покупцям ще один майстер, який працює в техніці лощіння, - Сергій Спасьонов з Решетилівки. - Якщо він прилипає, як до санок на морозі, значить, посуд погана. На якісно випаленої глини від мови залишиться мокре плямочка, яка протягом кількох хвилин не зникає.
фото автора
Читайте нас в Telegram-каналі , Facebook і Twitter