1. Бібліотека і час
2. Бібліотека і культура
3. Бібліотека і особистості
4. Бібліотека і майбутнє

Харківська державна наукова бібліотека
ім. В. Г. Короленка

Харківська державна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка - одна з найбільших в країні, бібліотека національного значення - зазначила в жовтні 125-річний ювілей.

Бібліотека і час

«... Відкриття безкоштовної громадської бібліотеки буде воістину радісним і благотворним подією в літописах харківської життя». (Сумцов Н. Ф. До питання про Харківську публічній бібліотеці // Харк. Губернії. Відомості. - 1885. - 24 верес.) *

_________________________________
* Фрагменти присвячених Харківської громадської бібліотеки публікацій одного з її засновників і члена її правління - видатного фольклориста, етнографа, літературознавця, історика, член-кореспондента Імператорської санкт-петербурзької академії наук (1905) Миколи Федоровича Сумцова (1854-1922) - наводяться редакцією «2000 » за джерелом .

Офіційне відкриття Харківської громадської бібліотеки (ХОБ) відбулося 26 вересня (8 жовтня) 1886 Місто проведення з його багатою наукової, освітньої та культурної життям (тут тоді було десятка три наукових і освітніх товариств, три вищих навчальних заклади, в тому числі університет, знаменитий своїми науковими школами в усій Російській імперії) потребував такому закладі.

Створенню та розвитку бібліотеки сприяли відомі вчені та громадські діячі, об'єднані ідеєю зробити читання і самоосвіта доступними для всіх класів суспільства. Серед причетних - просвітителі А. А. Гурський (ініціатор створення ХОБ), Б. Г. Філонов (перший завідувач), Х. Д. Алчевська, О. М. Габель, В. І. Касперов, І. І. Слатин, професора А. М. Анциферов, Д. І. Багалій, М. М. Бекетов, А. П. Грузінцев, А. П. Кадлубовскій, А. І. Цеглярів, А. П. Комаров, П. Г. Ріттер, Н. Ф. Сумцов, бібліотекознавці М. І. Антоконенко, М. А. Маслов і Л. Б. Хавкіна.

Їм вдалося домогтися, щоб стали по-справжньому затребуваними послуги ХОБ - не тільки як культурно-освітнього, а й як науково-інформаційної установи. На початку ХХ ст. тут відкривалися все нові і нові філії, спеціалізовані відділи, а фонд, який комплектувало правління, що складалося з професорів, дозволяв задовольняти попит і на белетристику, і на наукову літературу.

Згодом ХОБ отримує широку популярність як одна з найбільш добре організованих бібліотек в країні: до 25-му році існування вона за обсягом книговидачі (282 тис. Прим. В рік, т. Е. Майже по 773 щодня) виходить на друге місце в Росії після Імператорської публічної (нині - Російська національна бібліотека, Санкт-Петербург), а її фонд, спочатку становить 1700 прим., збільшився до 142 тис.

Бібліотека на початку XX ст.

У 1901 р бібліотека переселяється в спеціально призначене для неї будинок, побудований за проектом А. Н. Бекетова (саме за цю роботу він отримав в 1894 р звання академіка архітектури). У 1922-му їй присвоюють ім'я письменника В. Г. Короленка, а в 1930-му - статус наукової. І вже більше 80 років вона носить назву Харківська державна наукова бібліотека (ХДНБ) ім. В. Г. Короленка.

Сторіччя з чвертю, охопивши останню чверть XIX ст., Весь XX в. і початок III тисячоліття н. е., вмістило в себе безліч суспільно-політичних та історичних змін, соціальні потрясіння, війни ... Подолавши чимало випробувань, пройшовши і через переломні 90-ті роки і період пошуку нових форм бібліотечно-інформаційної діяльності в 2000-х, ХДНБ зберігала і зберігає вітчизняне і світове документної спадщина.

Головний читальний зал

І сьогодні, в XXI ст., Вона в умовах стрімкої інформатизації суспільства все-таки не поступається ресурсів інтернету, маючи 12 читальних залів та семимільйонний фонд наукової, технічної, довідкової та популярної літератури з усіх галузей знання, у тому числі кілька десятків тисяч рукописних і книжкових раритетів.

Бібліотека і культура

ХДНБ ім. В. Г. Короленка, нове сховище

«У Харкові, інтелігентному центрі великого південнорусього краю, до публічній бібліотеці повинні бути прілагаеми строгі вимоги ... Громадська бібліотека повинна нести в місцеве населення культурний розвиток, т. Е. Пізнання всього вищого, що передумано кращими людьми і висловлено у пресі, і пробуджувати в інтелігентному товаристві схильність застосувати плоди науки до умов місцевої побутового життя »(Сумцов Н. Ф. Найближчі завдання громадської бібліотеки // Харк. губернії. відомості. - 1889. - 8 дек.)

На урочистому ювілейному прийомі у Палаці студентів Національної юридичної академії ім. Ярослава Мудрого 11 жовтня начальник відділу аналізу і прогнозування діяльності бібліотек Мінкультури Л. С. Нікіфоренко вручила директору ХДНБ В. Д. Ракитянської вітальну телеграму міністра М. А. Кулиняка. З привітаннями виступили гості: корифей бібліотекознавства М. Я. Дворкіна (Російська державна бібліотека, РДБ, - колишня «Ленінка»), начальник управління культури Харківської ОДА Д. П. Кузнєцов, ректор ХНУ ім. В. Н. Каразіна В. С. Бакіров, ректор Харківської державної академії культури В. Н. Шейко, художній керівник Харківської філармонії Ю. В. Янко, директор Харківського театру музкомедії І. Н. Коваль.

Доктора пед. наук, професора Наталя Кушнаренко і Юрій Столяров
разом з директором ХДНБ ім. В. Г. Короленка Валентиною
Ракитянської (в центрі) на церемонії відкриття Кабінету
бібліотекознавства ім. Л. Б. Хавкіної

Провідним співробітникам бібліотеки вручили почесні грамоти Кабміну, Мінкультури, Харківських облради та міськвиконкому, а колектив в цілому нагороджений почесним знаком облради «Слобожанська слава».

У святковому концерті виступили народна артистка України Ніна Шестакова, солісти Національної опери - заслужена артистка Ольга Нагорна та народний артист Сергій Магера.

Бібліотеку привітав праправнук Володимира Галактіоновича Короленка - Сергій Валентинович Шерман-Короленко.

У науково-практичній конференції «Від XIX до XXI ст .: трансформація бібліотек в контексті розвитку суспільства» 12-13 жовтня взяли участь вітчизняні та зарубіжні бібліотекознавці, доктора наук, професора: Ю. Н. Столяров (Московський держуніверситет культури і мистецтв), М . Я. Дворкіна (РДБ), Н. Н. Кушнаренко, А. А. Соляник, І. А. Давидова (Харківська Держакадемія культури). А також фахівці з Національної бібліотеки ім. В. І. Вернадського, Національної парламентської бібліотеки, Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, Львівської національної наукової бібліотеки ім. В. Стефаника, харківського музею «Міська садиба», представники архівів, вузівських, обласних і спеціалізованих бібліотек Дніпропетровська, Донецька, Луганська, Львова, Одеси і Харкова, провідні регіональні видавництва.

Таке широке коло представлених на форумі організацій і установ закономірний: адже бібліотеки - хранителі не тільки книжкової культури. Їх документної та історико-меморіальне спадщина, сучасні інформаційні ресурси органічно пов'язані зі спадщиною і ресурсами музеїв, архівів, навчальних закладів та закладів культури. Бібліотеки завжди вносили значний вклад в розвиток краєзнавства і книжкової справи, а як соціальні інститути вони представляють своєрідну проекцію культури в цілому: склад фондів і читацький контингент в той чи інший період відображають політичні, економічні, етнічні та духовні особливості суспільства відповідного часу.

Звідси і тісні зв'язки ХДНБ з російськими та українськими наукою, освітою і культурою. Читачами бібліотеки були літературознавець О. І. Білецький, один із зачинателів вітчизняної судової медицини Н. С. Бокаріус, легендарний офтальмолог Л. Л. Гіршман, письменник О. Т. Гончар, фахівець з гидромашиностроению і гідроаеродинаміки Г. Ф. Проскура, селекціонер- рослинник В. Я. Юр'єв. Серед дарувальників - імператор Олександр III (який передав «Повне зібрання законів Російської імперії»), письменники Г. П. Данилевський (відомий бібліофіл) і І. С. Аксаков, вчені А. А. Потебня, Д. І. Менделєєв, юрист К. Н. Анненков і ін.

З читанням своїх творів тут виступали Анна Ахматова, Всеволод Іванов, Федір Сологуб, Ігор Северянин, Володимир Маяковський, Микола Бажан, Володимир Сосюра, Павло Тичина, Євген Євтушенко, Віталій Коротич. Давав концерти композитор і піаніст Сергій Рахманінов - в головному читальному залі зберігся рояль, на якому він грав. Читали лекції знаменитих учених Н. П. Барабашов, В. М. Бехтерєв, Ф. А. Цандер.

Так ХДНБ стала живою і постійно триваючої літописом науки, культури і мистецтва нашої батьківщини.

Бібліотека і особистості

За кожним фактом хроніки подій історії ХДНБ стоять люди - їх праця, їх долі. Працівники бібліотеки брали участь у створенні унікального, самостійно розробленого колективом систематичного каталогу, який під час гітлерівської окупації був вивезений до Німеччини. У ті ж роки (1941-1943) співробітники робили все що могли для порятунку фонду.

Свого часу вони перевели кілька мільйонів карток каталогів на «Єдині правила опису творів друку ...» і радянську бібліотечно-бібліографічну класифікацію. Вони становили зведений алфавітно-предметний покажчик. Будували читацький і службовий корпусу, а також нове книгосховище, куди потім з тринадцяти підвальних приміщень міста були переміщені (знову-таки за участю працівників ХДНБ) без малого мільйон примірників.

А скільки сил вклали в створення і здійснення таких (малозрозумілих для непосвячених) складових бібліотечної технології, як, наприклад, дублетних індикаторна система і фронтальна звірка фонду з документами обліку, диспетчерські сітки і мікрофільмування, форматно-хронологічна розстановка фонду і розробка авторитетних файлів для електронного каталогу ... Без цього неможливо оперативне і якісне обслуговування читачів, для яких, однак, вся ця робота і люди, які сприймають її як своє покликання, залишаються «за кадром ».

Назвемо тут ветеранів ХДНБ, які віддали бібліотеці понад 50 років: Лілія Павлівна Незнамова (директор в 1988-2006 рр.), Алла Михайлівна перепечу (заступник директора з наукової роботи в 1987-1994 рр.), Неллі Федорівна Тимченко (заввідділом обслуговування читачів в 1983- 1993 гг.), Любов Костянтинівна Тищенко (головний бібліотекар відділу обслуговування читачів в 1987-2009 рр.).

Кожному співробітнику бібліотеки відомі і такі імена: А. П. Аршава, А. Г. Балаценко, О. В. Балаценко, Т. Б. Берцук, Б. О. Борович, З. В. Вандурская, Е. Г. Волянська, М. О. Габель, І. С. Гончарова, Т. М. Грищук, К. П. Двоскіна, Н. Н. Демидова, А. Г. Дубовис, М. Р. Зайчик, І. В. Знаменська, Г. Н. Каширіна, О. К. Лиманська, В. Г. Ломакін, М. І. Румніцкая, Н. Ф. Семененко, В. Г. Трамбіцкая, Г. С. Філосьянц, І. З. Хасін, А. А. Черевко, А. Р. Шапошникова, Т. Г. Шерстюк, С. Б. Шоломова, Т. Я. Яновська.

Учасники бойових дій, які пройшли Велику Вітчизняну війну від початку до кінця, - командир батальйону зв'язку підполковник Григорій Андрійович Мірошниченко (директор ХДНБ в 1949-1969 рр .; нагороджений орденами Вітчизняної війни II ст. І Червоної Зірки, медалями «За бойові заслуги», « за оборону Ленінграда ») і майор Олексій Іванович Черкашин (заввідділом рідкісної книги в 1949-1981 рр .; тричі поранений в боях, нагороджений орденами Червоного Прапора, Вітчизняної війни II ст., Червоної Зірки, медалями« за взяття Берліна »,« за звільнення Варшави »).

Заслуговують найдобріших слів нинішні працівники ХДНБ - Р. С. Герасименко, Н. В. Данильченко, О. А. Ємець, В. В. Клименко, Є. П. Куничев, Н. М. Кучерова, О. А. Малець, Р. В. Онищенко, Н. В. Подошовка, О. А. Поліщук, Н. І. Полянська, В. Г. Прохорова, В. К. Разинкова, Т. В. Руссу, Т. А. Сосновська, А. В. Філатова, Н. В. Черкашина, В. А. Ярошик. Крім високої професійної кваліфікації їм властиві такі якості, як культура людських відносин, терпіння, працьовитість. Можна не сумніватися, що продовжувачами закладених ними традицій стануть представники нового покоління «короленковцев» - В. Ю. Гаркавець, Л. В. Глазунова, Е. Н. Дмитрієва, І. В. Дмитриченко, А. Е. Журавльова, Л. А . Зозуля, О. Я. Ісаєнко, Н. П. Погребняк, В. В. Сафонова, С. А. Шемаєв.

Бібліотека і майбутнє

«Це у високому ступені цінне і многополезное установа, що обслуговує нині не тільки місцеве освічене суспільство, але в значній мірі і місцеві вищі навчальні заклади ... через молодь проливає світло знання далеко за межами Харкова ...» (Пам'яті Б. Г. Філонова // Пд. край. - 1910. - 20 февр.)

Сьогодні ХДНБ, як і інші пострадянські бібліотеки, стоїть перед необхідністю вибрати подальший шлях розвитку. Нас і наших колег турбує зменшення чисельності читачів, пов'язане зі зниженням ролі дозвільного читання і з появою широкодоступних джерел інформації. У той же час інтернет-ресурси далеко не завжди здатні скласти конкуренцію бібліотекам, коли мова йде про спеціалізованих наукових фондах - наприклад, нормативно-технічних, нотних або раритетних. І ми розуміємо, що наукові бібліотеки (до яких сьогодні можна віднести бібліотеки вузів, науково-дослідних установ і деякі спеціалізовані бібліотеки, незалежно від їх відомчого підпорядкування) зберігають свої позиції як унікальне науково-інформаційний простір для користувачів-фахівців.

Ще не цілком ясно майбутнє бібліотек, залишається дискусійним питання про те, яка філософія бібліотечно-інформаційної діяльності прийде на зміну нинішній. По-різному уявляють і новий статус бібліотек: спектр можливих варіантів - від освітнього і соціокультурного центру до суто цифрового медіа-простору. Але очевидно, що в будь-якому випадку наукова бібліотека повинна надавати відкритий доступ до фонду, а її електронні ресурси - включати не тільки бібліографічні відомості, а й повнотекстові документи.

Оскільки Харків входить до числа провідних інтелектуальних і культурних центрів країни, в подальшому потенціал ХДНБ як одного з основних національних центрів бібліотечно-інформаційної діяльності тільки посилиться. І ми зобов'язані зберегти і її унікальний науково-інформаційний, історико-культурний і людський феномен, і бібліотеку в цілому як багатовимірний пам'ятник культури. Адже вона своєю історією, героями своїх книг, контингентом читачів, колег дає нам відчуття близькості людини до людини, вселяє віру в те, що серед сьогоднішнього саркастичного ставлення до цінностей ми все ж в силах зберегти людську гідність - своє і ближнього.

Це зігріває наш повсякденний бібліотечна праця і породжує відчуття служіння дуже важливого, потрібній справі. Як сказав Антуан де Сент-Екзюпері, «велич всякого ремесла, можливо, перш за все в тому і полягає, що воно об'єднує людей, бо нічого немає в світі дорожче уз, що з'єднують людини з людиною».

Співробітник ХДНБ ім. В. Г. Короленка

Шановні читачі, PDF-версію статті можна скачати тут ...