Цікаво походження імен Віра, Надія і Любов. Може, до хрещення Русі наші предки давали своїм дочкам такі імена, джерелами на цю тему не маю. Але як християнські прийшли вони до нас з Риму. Але спочатку про самих носительку.

За часів імператора Адріана жила в Римі жінка на ім'я Софія, що в перекладі з грецького означає «Премудрість». Згадайте хоча б слово «філософія» - любов до мудрості. Було у неї три дочки. Віра - старша, Надія - середня, а Любов - наймолодша. Мати їх була християнкою і, давши дочкам такі імена, звичайно, вкладала в них сенс, відповідний своїй вірі, Віра в єдиного Бога, Надія на порятунок і Любов до Господа і людям, Його творіння. Віра, надія і любов - це головні християнські чесноти.

Вірі було 12 років, Надії 10, Любові всього 8. Тому в святцях (списках імен) вони називаються дівчатами. А отроком вважається дитина від семи до чотирнадцятирічного віку. Але незважаючи на настільки ніжні роки, все три дівчинки були віддані вірі в Христа, чому їх навчила мати. Імператор Адріан, дізнавшись про них, вирішив їх віру випробувати і запросив до себе. Мати прекрасно розуміла, що означає це запрошення, і проводжала своїх дівчаток на явну смерть. Софія не плакала, що не билася в істериці. Вона спокійно пояснила дочкам, що їх чекає, і своїм рівним поведінкою зміцнювала їхній дух. Нам, сучасним маловірам, може здатися дивним і жорстоким таке поводження матері. Але нею рухала інша логіка, логіка перших християн. Софія твердо знала, що після мук її дочок чекає то, заради чого тільки й варто жити, - жадана зустріч з Христом.

Віру, Надію і Любов привели до імператора. Ніякі обіцянки, ніякі погрози не змусили їх відректися від Христа і принести жертву язичницької богині Артеміді. Всі троє взяли болісну смерть. Найважче, мабуть, було молодшої - Любов бачила все муки своїх сестер і розуміла, що чекає її. Софія поховала дівчаток разом. Три дні вона пролежала на їх могилі, після чого віддала Богові свою душу. Ось що варто було її видимий спокій, коли вона проводжала дітей. Софія, як і її дочки, шанується мученицею. Хоч і померла вона своєю смертю, але душевні муки її були не менш, ніж фізичні страждання Віри, Надії і Любові. Було це в 317 р

І ще трохи про імена. На цей раз конкретно про імена інших мучениць. Софія кликала їх по-грецьки - Пістіс, Елпіс і Агапе. В цьому немає нічого дивного: грецький був мовою культури і міжнаціонального спілкування в Римській імперії. Відомі і латинські варіанти цих імен - Фідес, Спес, Карітас. Зрозуміло, що в такому вигляді вони не могли закріпитися на слов'янському ґрунті. Тому їх перевели. А милозвучне ім'я матері залишили без перекладу. До речі, в інші мови ці імена потрапили теж таким же чином. Напевно серед ваших знайомих є хоча б одна Мяйле (Любов) і Вільтіс (Надія). Третє ім'я у литовців не зустрічається. Ймовірно тому, що tikėjimas (Віра) - іменник чоловічого роду.

У Клайпеді є храм на честь мучениць. Він незвичайний тим, знаходиться в приміщенні школи ім. А. Рубльова (освячений в 1995 г.). І очолює його директор школи о. Володимир (в миру Володимир Костянтинович Артамонов). Прихід цієї невеликої церкви дуже активний. Тут діє недільна школа, суспільства християнської освіти «Слово», проводяться традиційні міжнародні Рублевские читання і конкурс дитячого малюнка «Слов'янський джерело». Детальніше про цю чудову прихід можна дізнатися на його сайті http://www.arvnls.mrezha.net/

А на закінчення розклад святкових служб у Клайпеди храмі Віри, Надії, Любові та матері їх Софії. 29 вересня в 17.00 всенічне бдіння, а в сам день пам'яті мучениць, 30 вересня, о 8.30 водосвятний молебень і о 10.00 - святкова літургія.

Петро ФОКІН, дяк Знам'янської церкви.

Щоб зробити відвідування для Вас зручним і надати інформацію з урахуванням Ваших переваг, на цьому веб-сайті використовуються файли "cookie". Якщо Ви згодні з цим, натисніть на кнопку "Погоджуюся". Ви завжди можете відкликати свою згоду, змінивши настройки браузера і видаливши файли "cookie". ДЕТАЛЬНІШЕ... НАЛАШТУВАННЯ

Privacy & Cookies Policy