Філологи СПбГУ завжди звертали найпильнішу увагу на вивчення російської фразеології. І недарма! Адже у всіх мовах світу народні прислів'я та приказки споконвіку прикрашали мова. Володимир Іванович Даль вважав їх ходячим розумом народу і сіллю мови. Інтерес до них не пропадає і сьогодні. Напередодні Дня російської мови про загадки і мудрості російської фразеології ми поговорили з Оленою Ігорівною Зиковою, кандидатом філологічних наук, доцентом кафедри російської мови для гуманітарних і природничих напрямків.

Олена Ігорівна Зикова

- Так, дійсно, значна частина російських ідіом має затемнену внутрішню форму, тобто незрозумілий за значенням компонент. До таких фразеологізмів відносяться і перераховані вами. Це пояснюється історією їх виникнення. Справа в тому, що етимологія фразеологічних зворотів досить різноманітна. Наприклад, гол як сокіл. Етимологічний аналіз показав, що цей вислів ніякого відношення до птаха сокіл ніколи не мало. Більш того, сокóл (підкреслюю перенесення наголоси на другий склад) - це старовинне Стінобитне знаряддя з чавуну або заліза у формі довгого і товстого колоди. Його навішували на залізних ланцюгах і, розгойдуючи, пробиває їм найміцніші ворота і кріпосні стіни. Поверхня сокола була гладкою, або ж «голої».

У вираз лізти на рожен також входить застаріле слово. Рожен - загострений кіл, Шпон, який використовувався в полюванні на ведмедя. Розлючений звір ліз на рожен, тобто на широкий ніж, заточений з обох сторін. Звідси і значення фразеологізму - робити що-небудь свідомо ризиковане, приречене на невдачу.

Слово натяків (натяк, недомовленість двозначний оборот) також є застарілим і входить тільки до складу фразеологізмів: говорити натяками, говорити відверто.

А ось ідіома баш на баш вийшла з арго оптових торговців худобою - Прасолов. Слово баш в перекладі з тюркського означає «голова». Баш на баш, тобто голову на голову міняли саме вони.

- А є такі приказки, походження яких важко визначити навіть професіоналам? Наприклад, я чула, що є кілька версій походження виразу «не видно ні зги». Що означає слово зга на вашу думку?

- Вираз не видно ні зги має кілька етимологій, кожна з яких пов'язана з різним тлумаченням компонента зга.

За першою версією слово зга сходить до староруського слова с'тьга «шлях, дорога», в якому, після падіння скорочених 'і ь випав звук т, а звук з перед г озвончілся і перейшов в з. Обидва іменників, і зга і с'тьга, залишилися лише в складі обороту ні зги. У літературній мові збереглося однокореневе іменник стезя, а в народній мові - слова Стега і стібка. Пам'ятайте: «позаростали стежки-доріжки». Буквальний сенс цього виразу - «так темно, що не видно навіть дороги, стежки».

За іншою етимології слово зга сходить до діалектами дієслова пазгать, що означає «сильно, яскраво горіти, палати» і іменника з рязанських діалектів - згінка, тобто «іскорка». Таким чином, вираз не видно ні зги позначає «так темно, що не видно іскор від багаття».

Існує також і припущення, що вираз не видно ні зги зв'язується з діалектних словом зга, що позначає «кільце на дузі кінської упряжі». Логічно припустити, що воно могло використовуватися для характеристики поганої видимості. «Так темно, що не видно навіть кільця на дузі, тобто зги».

- А чи існують прислів'я, які з'явилися серед людей однієї професії? Наприклад, теслярів, військових, ковалів?

- Звичайно, дуже велика кількість російських ідіом сходить до тієї чи іншої професійної діяльності. Так, вираз довести до сказу вийшло з промови ковалів, обробити під горіх - з промови столярів, закручувати гайки - з промови залізничників.

А ось вираз потрапити в халепу сходить в мові російських прядильників, канатних майстрів. Справа в тому, що халепу - це канатний мотузковий стан, на якому за старих часів сучили мотузки. Він представляв собою складну мережу мотузок і займав значний простір на вулиці. Для прядильника потрапити в такий стан одягом або бородою означало втратити й того, й іншого, а іноді навіть і життя. З втратою реалії забулося і пряме значення обороту, а зміцнилося переносне - «потрапити в скрутне, смішне становище».

- Як ви думаєте, зараз з'являються якісь професійні прислів'я або приказки?

- Звичайно, з'являються. І у великій кількості. Може бути, не всі вирази вже встигли увійти в літературну мову з професійних арго. Так, наприклад, в професійного мовлення журналістів телебачення широко поширене вираз бути в матеріалі, яке означає «повністю увійти в курс справи, до найдрібніших нюансів будь-якого проекту, програми, репортажу». Або звідти ж живий ефір, що позначає радіо- або телепередачу без попереднього запису.

Досить багато стійких виразів з'явилося в мові фахівців зі створення інформаційних технологій. Наприклад, гаряча лінія, інформаційне суспільство, носій інформації,

Зовсім недавно з'явилося і стало дуже поширеним вираз чорний піар, що позначає нелегітимні, сумнівні з правової точки зору піар-технології.

Або ж слово-неологізм гламур, що з'явилося в мові шоу-менів ішіроко використовується особливо в засобах масової інформації, увійшло до складу свіжоспеченої приказки гламур по всій програмі.

Вираз на межі фолу "на межі дозволеного, загальноприйнятого, ризиковано» з'явилося в мові спортсменів, але зараз широко поширилося в мові.

Дуже багато фразеологічних поєднань дала сфера бізнесу, в тому числі і фінансового. До таких виразів належать чорний нал, живі гроші, м'яка валюта, валютний коридор, чорна валюта, тіньовий бізнес, човниковий бізнес, чорний ринок, дерев'яний рубль, фінансовий світ, діловий світ, фінансова піраміда.

Не відстає і правова сфера, особливо область міжнародного права. В останні роки з'явилися такі стійкі вирази, як злодій в законі, телефонне право, піраміда влади, велика вісімка,

Особливо поширилися в останні роки термінологічні сполучення, які важко поки віднести до фразеології, так як вони зберігають значення своїх компонентів. Але з часом може статися фразеологізація значення. Така зазвичай етимологія фразеологізмів саме термінологічного походження. Тут можна назвати і пройти допінг-контроль, пройти фейс-контроль, увійти в роумінг, бути в роумінгу, здійснювати шопінг, тіньова економіка, юридична особа, фізична особа, інформаційна блокада, інформаційний простір, відкрите суспільство і так далі.

- Як ви вважаєте, навіщо взагалі людям потрібні прислів'я, крилаті вирази? Скоротилося зараз їх використання в розмовній мові?

- Перш за все, прислів'я і приказки, як і весь фразеологічний корпус мови, в силу специфіки свого значення несуть фонову культорологічесую інформацію, а також дозволяють говорить в одній фразі висловити ємко досить складну думку або ж лаконічно охарактеризувати будь-яке явище або процес. Все це, безсумнівно, робить мову носія мови яскравіше, виразніше, багатшими. І, звичайно ж, свідчить про його високий культурний рівень.

В останні роки, починаючи з перебудовних часів і донині, використання фразеологічних стійких поєднань не тільки не скоротилася, а й зросла. Як в мові носіїв мови, так і публіцистичної мови. Цей факт відзначався на головних філологічних форумах в області русистики - міжнародних конгресах викладачів російської мови і літератури, на останньому, XII-м, який зовсім недавно закінчив свою роботу в Шанхаї, і на XI-м, який проходив у Варні чотири роки тому, а також на щорічних міжнародних фразеологічних конференціях, які проводить Фразеологічна комісія при Міжнародному комітеті славістів.

- До речі, з приводу міжнародних конгресів. Перекладаються чи прислів'я на інші мови? Може, є якісь міжнародні стійкі вирази? Або принаймні, які з російських прислів'їв збігаються з іноземними варіантами? Як, наприклад, «Гроші люблять рахунок» - «Money needs to be counted».

- Останнім часом у фразеологічних наукових колах дуже поширеною стала точка зору про те, що більшість прислів'їв носять інтернаціональний характер. Такий дотримується дослідники Санкт-Петербурзької фразеологічної наукової школи, до якої я маю честь належати. Перш за все мова йде про повні кальках, приклад якої ви привели. Сюди можна віднести і цитати-афоризми політичних і державних діячів різних часів, починаючи з античності. Наприклад: Точність - ввічливість королів є калькою французького виразу, висловленого королем Людовіком XIII: L'exactitude est la politesse des rois. До нас дійшла велика кількість античних прислів'їв-калік. Наприклад, знаменитий вислів І дим вітчизни нам солодкий і приємний сходить до латинської прислів'ї Et fumus patriae dulcis, яка цитується ще в «Одіссеї» Гомера. Дуже багато калік з англійської, французької мов.

- Чи варто іноземцям знати наші російські прислів'я? Які з них найкраще відображають нашу національну самобутність?

- Думаю, що варто. Тому що викладачі російської мови як іноземної знають, що нерозуміння іноземним студентом російської фразеології дуже ускладнює, наприклад, читання російських художніх текстів, газет, розуміння мови носіїв мови, що природно призводить до утруднення в спілкуванні з росіянами.

А ось які прислів'я найкраще відображають національну самобутність, тут відповідь однозначна. Звичайно ж, фразеологія національного, специфічно російського походження, чисельність якої також велика.

- Якщо хтось зацікавився походженням або тлумаченням прислів'я або приказки, в якому словнику він зможе знайти потрібну інформацію?

- В останні роки вийшло багато словників і довідників на цю тему. Зокрема, в СПбДУ на філфаку активно працює в цій галузі Фразеологический науковий семінар під керівництвом професора Валерія Михайловича Мокієнко. Уже в двох виданнях вийшов «Словник російської фразеології. Історико-етимологічний довідник », зовсім недавно з'явилося друге видання« Шкільного словника російських прислів'їв ». У 2000 році опублікований перший «Великий словник крилатих слів», а в минулому році - друге видання, вже в двох томах. Дещо пізніше з'явився «Словник крилатих слів О.С.Пушкіна» і потім «Шкільний словник крилатих слів А. С. Грибоєдова» (автори В.М.Мокиенко і К.П.Сідоренко). Група активно працює над складанням жаргонних словників. Десять років тому опублікований «Великий словник російського жаргону» професорів Валерія Михайловича Мокієнко і Тетяни Геннадіївна Нікітіної, «Словник молодіжного сленгу» Т.Г.Нікітіной. А в минулому році вийшла серія великих фразеологічних словників: «Великий словник російських приказок» (автори В.М.Мокиенко, Т.Г.Нікітіна), «Великий словник російських порівнянь» (ті ж автори) і «Великий словник російських прислів'їв» ( автори В.М.Мокиенко, Т.Г.Нікітіна і Е.К.Ніколаева).

- Спасибі, Олена Ігорівна!

* * *

Прислів'я знали і любили багато російські класики: Пушкін, Островський, Некрасов. Від Достоєвського до нас дійшов запис прислів'їв, почутих їм на каторзі, від Толстого - записна книжка з народними висловами. І навпаки, багато крилаті фрази відомих письменників давно стали приказками і забули свого автора. Чи знаєте ви, наприклад, що вираз «є ще порох в порохівницях» - це цитата з «Тараса Бульби» Миколи Васильовича Гоголя?

Не забувайте старих прислів'їв. Адже недарма кажуть: «Стара прислів'я мимо не мовиться».

Марія Блажнова

Фото: Андрій ДУБРОВСЬКИЙ

ПІДПИС До ФОТО:

Олена Ігорівна Зикова

ТЕКСТ НА плашки:

Область літературознавства, яка займається історією і теорією прислів'їв, називається паремиологии